Телескоп Euclid виявив 31 давній квазар із рекордно яскравими чорними дірами

04 серпня 2026 р. 22:38

04 серпня 2026 р. 22:38

Космічний телескоп Euclid Європейського космічного агентства зафіксував 31 один із найдавніших відомих квазарів, більш ніж подвоївши їхню попередню кількість. Два з них стали рекордсменами: вони сяяли з потужністю близько трильйона Сонць , коли Всесвіту було лише 670 мільйонів років. Про відкриття розповідає видання SciTechDaily .

Що таке квазари і чому вони такі яскраві

Квазари — це надзвичайно яскраві центри галактик, у яких надмасивні чорні діри активно поглинають навколишню речовину. Газ і пил закручуються в диск навколо чорної діри, розігріваються до величезних температур і випромінюють колосальну кількість енергії.

У такій фазі квазар може бути в сотні або тисячі разів яскравішим за всі зорі своєї галактики разом. Водночас цей етап триває відносно недовго в житті галактики, тому зловити його на великих космічних відстанях непросто.

Астрономи давно полюють на найперші квазари, адже вони зберігають інформацію про «дитинство» Всесвіту. Вивчення цих об’єктів допомагає зрозуміти, як галактики та надмасивні чорні діри змогли так швидко вирости після Великого вибуху.

Як Euclid розширив «перепис» давніх квазарів

Пошук найперших квазарів складний з кількох причин. У ранньому Всесвіті ще мало галактик встигли наростити масивні чорні діри, а їхнє світло за понад 13 мільярдів років подорожі до нас стало надзвичайно тьмяним. До того ж такі далекі квазари можуть виглядати схожими на набагато ближчі зорі, тож їх легко пропустити.

Euclid, запущений у 2023 році, поєднує огляд великих ділянок неба з чутливістю до слабкого інфрачервоного випромінювання. Це дозволило телескопу ефективно досліджувати проміжок космічної історії, який раніше вдавалося вивчати лише фрагментарно.

Нині Euclid виявив 31 новий квазар раннього Всесвіту , що відповідає часу, коли космос прожив лише близько 5% свого нинішнього віку. За словами Даміна Янга (Daming Yang) з Лейденського університету, який очолив роботу, ці об’єкти дають змогу краще зрозуміти, як настільки великі системи змогли сформуватися і вирости за такий короткий час.

Раніше більшість пошуків знаходили лише найяскравіші й найрідкісніші квазари, бо саме їх легше помітити на гігантських відстанях. Через це астрономам бракувало репрезентативної вибірки, щоб оцінити, якою була загальна популяція таких об’єктів.

Euclid змінює ситуацію: він здатен виявляти значно тьмяніші квазари на великих площах неба. Тепер дослідники можуть вивчати не лише «винятки», а й більш типові представники цієї групи й оцінювати, наскільки поширеними були квазари на зорі Всесвіту.

Рекордні квазари та їхній вік

Серед нових відкриттів — 12 квазарів із червоним зсувом z ≥ 7 . Червоний зсув описує, як розширення Всесвіту розтягує світло до довших, «червоніших» хвиль: що більше значення z, то далі в минуле ми зазираємо. Значення понад 7 відповідає першим 770 мільйонам років після Великого вибуху.

Найдавнішими виявилися об’єкти EUCL J172902.75+641018.1 (z = 7,77) та EUCL J125308.55+705432.3 (z = 7,69). Обидва розташовані на відстані трохи більш ніж 13 мільярдів світлових років і вже сяяли як трильйон Сонць у перші 670 мільйонів років існування космосу. Наразі це найраніші відомі квазари.

За словами Антоніо Ла Марки (Antonio La Marca) з команди Euclid, це відкриття більш ніж удвічі збільшує кількість настільки давніх квазарів. Якщо раніше на пошук перших приблизно десяти об’єктів із z ≥ 7 пішло понад десятиліття, то Euclid перевищив цей результат менш ніж за рік спостережень.

Квазари як «маяки» епохи реионізації

Один із найдавніших квазарів команда Сільвії Белладітти (Silvia Belladitta) дослідила детальніше. Виявилося, що він розташований у галактиці, багатій на газ і пил, де зірки утворюються з дуже високою швидкістю. Це вказує на те, що надмасивна чорна діра й її галактика-господар могли рости разом: чорна діра поглинала речовину, живлячи квазар, а навколишній газ одночасно перетворювався на нові зорі.

Такі об’єкти належать до епохи реионізації — ключового періоду в історії Всесвіту. До нього космос пережив «темні віки», коли більшість водню була холодною й нейтральною. Потужне випромінювання перших зір, галактик і квазарів поступово іонізувало цей газ, тобто вибивало електрони з атомів. Саме ця трансформація привела до прозорого, структурованого Всесвіту, який ми спостерігаємо сьогодні.

Давні квазари рідкісні, але надзвичайно цінні: вони слугують своєрідними «машинами часу», що дозволяють досліджувати найперші покоління галактик і умови в ранньому космосі.

Що буде далі з місією Euclid

Виявлені 31 квазар — лише початок. Усі вони знайдені в межах Euclid Wide Survey, який у підсумку має охопити понад третину небесної сфери. Під час картування мільярдів галактик телескоп, ймовірно, відкриватиме нові квазари та надаватиме дані про склад, історію, еволюцію й великомасштабну структуру так званого темного Всесвіту.

Команда місії підкреслює, що унікальні можливості Euclid — велика площа огляду, глибина, висока роздільна здатність і чутливість в інфрачервоному діапазоні — роблять його надзвичайно ефективним інструментом для пошуку рідкісних, дуже далеких об’єктів. А обробка гігантських масивів даних стала можливою завдяки роботі тисяч учених та інженерів консорціуму Euclid, які відбирають серед мільярдів джерел саме ті, що виявляються найдавнішими квазарами.

Наука