Людська мова і пташиний спів підпорядкувалися спільній математичній закономірності

10 серпня 2026 р. 10:20

10 серпня 2026 р. 10:20

У піснях японських амадин виявили математичну закономірність, властиву людському мовленню. У їхній комунікації так само знайшлися ознаки підпорядкування закону Ципфа — енергоефективному розподілу, у якому невелика кількість звуків, слів з'являється надзвичайно часто, тоді як більшість є дуже рідкісними. Ця властивість раніше вважалася унікальною для людей і китів, але її виявлення й у птахів свідчить на користь гіпотези про культурну передачу як рушійну силу виникнення мовоподібної комунікації у тварин. Дослідження опубліковане у журналі Science Advances.

Людська мова і пташиний спів підпорядкувалися спільній математичній закономірності. GIPHY

Чому у співі птахів шукали математичні закономірності?

У людських мовах слова є передбачуваними послідовностями звуків, а те, наскільки часто певні звуки повторюються, полегшує немовлятам виявлення окремих слів у безперервному мовному потоці: через частіше стикання з одними словами та рідше – з суттєво відмінними від них. На думку дослідників, такі властивості комунікації виникають, коли інформація передається від покоління до покоління через навчання, оскільки структури, що легше засвоюються, мають вищі шанси на приживання в культурі. Тобто культурна передача діє як еволюційний фільтр, який відбирає найпридатніші для засвоєння мовні елементи. На користь цього свідчить і притаманність закону Ципфа спілкуванню китів, які навчаються через передачу знань з покоління в покоління.

Птахи є ідеальною моделлю для перевірки цієї ідеї, оскільки їхній спів, як і мова, складається з окремих складів, що об’єднуються у складні послідовності через соціальне навчання. Тому вчені з Единбурзького університету вирішили перевірити, чи проявляється така сама математична логіка у співі японських амадин ( Lonchura striata domestica ), чиї пташенята, як і люди, вчаться спілкуватися шляхом наслідування дорослих.

Японська амадина. Anil Kumar / Wikimedia Commons

Як пташиний спів змінюється під час навчання?

Науковці проаналізували записи співу шести молодих птахів протягом усього періоду їхнього дорослішання. І з’ясувалося, що навіть під час ранніх тренувань пташенята вже впорядковують звуки за тими самими принципами, які допомагають дітям розпізнавати слова. В обох випадках прослідковується закономірність закону Ципфа. Хоча передбачуваність звуків усередині пісні значно зростає в міру дорослішання птаха, сам закон Ципфа присутній у піснях пташенят із самого початку.

Водночас найчастіші послідовності переважно є і найкоротшими. Це вказує на тенденцію до ефективного кодування інформації, яка є спільною властивістю для багатьох комунікаційних систем у тваринному світі.

Що це дає для розуміння людської природи?

Виявлення спільних закономірностей у спілкуванні видів, розділених мільйонами років незалежного розвитку, доводить, що ключові структурні риси мови не обов'язково потребують того, щоб мова передавала якийсь зміст. Японські амадини виконують свої пісні для приваблення партнерів у шлюбний період, а не для повідомлення конкретного змісту, проте процеси культурної передачі все одно спрямовують їхню систему комунікації до мовоподібної структури.

Це відкриття дає змогу переосмислити виникнення людського мовлення як результату конвергентної еволюції, коли схожі умови зумовлюють появу подібних властивостей у представників різних видів незалежно.

Як дослідження просувають розуміння виникнення мови у людей

👤 Комп’ютерне моделювання виявило , що первісні мовні структури сформувалися задовго до масового розселення Homo sapiens з Африки – ще 135 тисяч років тому. Це вказує на величезний еволюційний проміжок між виникненням базового мовлення та появою перших складних елементів культури.

🦧 Можливо, як і в орангутанів, розвитку мови посприяв рівень комунікації між особинами. Дослідження пов'язало щільність популяції людиноподібних мавп із багатством їхньої комунікації.

🐒 А гвінейські павіани однієї групи розвинули подібну вокалізацію – самці всередині окремого соціального угруповання спілкуються у схожій манері. Здатність частково змінювати свої акустичні параметри під впливом оточення демонструє базові механізми виникнення діалектів.

Наука