Сканування мозку показало як собаки розрізняють емоції людей

11 серпня 2026 р. 23:24

11 серпня 2026 р. 23:24

Психологи з Університету Відня за допомогою функціональної МРТ уперше надали нейробіологічні докази того, що собаки можуть розрізняти різні емоції на людських обличчях. Як повідомляє Newswise Science News , особливо помітною виявилася унікальна реакція собачого мозку на людську усмішку.

Люди, які живуть поруч із собаками, давно знають з досвіду: ці тварини добре «читають» наш сміх, сльози й похмурі обличчя. Однак те, які саме процеси в мозку забезпечують таку чутливість до людських емоцій, залишалося майже невивченим.

Як досліджували собачий мозок

Команда на чолі з Лаурою Куайя (Laura V. Cuaya) використала фМРТ для дослідження мозкової активності дванадцяти притомних, спеціально натренованих домашніх собак. Тваринам показували зображення людських облич із різними виразами — радості, гніву, страху та смутку — і фіксували, як на це реагують різні ділянки мозку.

Спершу дослідники зосередилися на виразі щастя, який попередні роботи пов’язували з особливим значенням для собак. Вісім собакам демонстрували фото незнайомих людей з усмішкою або нейтральним обличчям і порівнювали отримані сканування.

На зображення щасливих облич у тварин яскраво активувалися ділянки скроневої кори, пов’язані з вищими когнітивними процесами, а також хвостате ядро — частина мозку, що відіграє важливу роль у системах винагороди.

За словами Куайя, така активність у хвостатому ядрі свідчить, що людська усмішка може мати для собак особливе емоційне значення, ніби сигнал про щось позитивне й приємне.

Собаки бачать не тільки «добре» і «погано»

Наступним кроком було з’ясувати, чи ті самі ділянки мозку реагують і на інші емоції. Дванадцяти собакам показували обличчя людей із виразами радості, гніву, страху та смутку й аналізували їхню мозкову активність за допомогою методів машинного навчання.

Результат виявився несподівано вибірковим: мережа скронева кора – хвостате ядро реагувала унікальним чином саме на вираз радості. Це дозволило чітко відрізнити усмішки від трьох негативних емоцій. Тобто для собачого мозку людське щастя — окрема, особлива категорія.

Водночас усе сканування мозку показало більш складну картину, ніж просто поділ на «добре» і «погано». Аналіз повномозкових даних виявив відмінні патерни активності, які дозволяли відрізнити страх від гніву та смутку. Це перші нейровізуальні докази того, що собаки здатні розрізняти конкретні негативні емоції на людських обличчях.

Перший автор роботи Рауль Ернандес-Перес (Raúl Hernández-Pérez) зазначає, що люди відомі своєю здатністю помічати найдрібніші зміни міміки — і собаки виявляються дуже схожими на нас у цій чутливості. Досліджуючи їхній мозок, вчені намагаються зрозуміти, які саме адаптації сформувалися в ході еволюції та одомашнення, щоб підтримувати настільки розвинене соціальне й емоційне розуміння людини.

Що залишилося невідомим

Автори наголошують, що результати не означають, ніби собаки відчувають емоції так само, як люди. Дослідження показує, як вони опрацьовують наші вирази облич, але не може безпосередньо описати їхній внутрішній емоційний досвід.

Крім того, усі чотириногі «учасники» були домашніми собаками з турботливих родин. Вільно живучі собаки, наприклад вуличні, існують в іншому соціальному середовищі й можуть інакше обробляти людські сигнали.

У реальному житті собака ніколи не спирається лише на нерухоме обличчя. Вона одночасно оцінює міміку, жести та положення тіла, інтонацію голосу й навіть запахи, щоб скласти повнішу картину стану людини.

Подальші кроки й значення роботи

Наступні етапи дослідження, за словами команди, будуть більш «орієнтованими на собаку». Вчені планують з’ясувати, як тварини поєднують різні типи сигналів — зору, слуху, нюху — щоб зрозуміти емоційний стан і наміри людей навколо.

Також дослідники хочуть напряму порівняти, як однакові емоційні сигнали обробляються мозком людини і мозком собаки. Це може показати, які риси спільні, а які виникли в ході окремих еволюційних шляхів.

Лаура Куайя підкреслює, що собаки еволюціонували поруч із людьми й розвинули здатність розуміти наші вирази та співпрацювати з нами. Усвідомлення того, що вони є емоційними істотами з тонким сприйняттям людських настроїв, може змінити те, як ми з ними спілкуємося й як про них дбаємо.

Університет Відня представляє ці результати як частину ширшої програми вивчення соціальної поведінки, у якій, зокрема, дослідниця Магдалена Бох (Magdalena Boch) у відеоформаті пояснює, які ще секрети людських взаємин може розкрити собачий мозок. Пов’язане відео доступне за посиланням, наданим до матеріалу.

Наука