Телескоп eROSITA виявив майже 2 мільйони джерел рентгенівського випромінювання

13 серпня 2026 р. 11:05

13 серпня 2026 р. 11:05

Астрономи майже подвоїли кількість відомих джерел космічного рентгенівського випромінювання, отримавши найповніший на сьогодні публічний огляд найгарячіших і найенергійніших об’єктів Всесвіту. Про це свідчить другий великий публічний випуск даних з німецького рентгенівського телескопа eROSITA, описаний у пресрелізі Space Astronomy .

Каталог DR2 містить майже 2 мільйони об’єктів, що випромінюють у рентгенівському діапазоні: від надмасивних чорних дір і кластерів галактик до зірок та інших екстремальних космічних явищ. За словами дослідників з Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка, цей безпрецедентний набір даних допоможе простежити, як ростуть чорні діри, як еволюціонують галактики та як формуються найбільші структури у Всесвіті.

«DR2 — це найкращий на сьогодні інвентар рентгенівського неба і він відкриває шлях до надійних статистичних досліджень космічних популяцій», — йдеться у заяві, яку очолила Міріам Е. Рамос-Сеха (Miriam E. Ramos-Ceja), керівниця наземного сегмента інструмента eROSITA та провідна авторка публікації про DR2.

Як eROSITA зібрав рекордний каталог

Новий випуск об’єднує спостереження, виконані під час перших трьох повних оглядів неба телескопом eROSITA протягом 556 днів . Завдяки повторним скануванням астрономи змогли виявити все слабші рентгенівські джерела, які попередні огляди просто не «бачили».

Із майже 2 мільйонів зафіксованих об’єктів понад 1,9 мільйона — точкові джерела. Переважна більшість із них — це активні надмасивні чорні діри в центрах далеких галактик, що активно «живляться» навколишньою речовиною, а також зірки в межах Чумацького Шляху.

Чорні діри дають змогу відстежувати, як галактики ростуть та змінюються з часом, а зоряні джерела допомагають краще зрозуміти зоряну активність і життєвий цикл зірок різних типів.

Ще приблизно 64 000 джерел — це протяжні об’єкти: масивні кластери галактик, окремі сусідні галактики та світні рештки вибухів зірок, тобто наднових. Кластери особливо цінні, адже позначають найбільші структури у Всесвіті й допомагають досліджувати вплив темної матерії та темної енергії на космічну еволюцію.

Що розповідає рентгенівське небо

На відміну від видимого світла, рентгенівське випромінювання показує найенергійніші середовища у Всесвіті. Речовина, що спіралює до чорної діри, може розігріватися до мільйонів градусів перед тим, як перетнути горизонтом подій. Потужні рентгенівські промені випромінюють також нейтронні зорі, рештки наднових та гігантські резервуари гарячого газу в кластерах галактик.

Масштаб каталогу DR2 дає вченим потужний інструмент для вивчення «високоенергетичного Всесвіту». Маючи майже 2 мільйони джерел, спостережених в однакових умовах, можна:

• простежити, як надмасивні чорні діри нарощували масу протягом мільярдів років;
• детально картувати розподіл кластерів галактик і краще зрозуміти велику масштабну структуру Всесвіту;
• шукати рідкісні або незвичні об’єкти, які раніше могли залишатися непоміченими;
• порівнювати різні класи об’єктів і виявляти довготермінові тенденції, недоступні у менших вибірках.

Великі рівномірні огляди на кшталт DR2 особливо корисні для статистичних досліджень, коли потрібні великі, добре визначені вибірки однотипних джерел.

Зв’язок із іншими діапазонами та майбутні кроки

До випуску DR2 також додано інформацію про оптичні й інфрачервоні «двійники» для багатьох рентгенівських джерел. Це дозволяє визначити, чи є конкретний об’єкт близькою зіркою, далекою галактикою, активною надмасивною чорною дірою чи іншим типом високоефективного явища.

У тій частині каталогу, де вдалося знайти відповідники в інших діапазонах, близько 88% об’єктів виявилися далекими галактиками з активно акреційними надмасивними чорними дірами в центрах.

«Рентгенівське виявлення — лише перший крок», — наголошує речниця eROSITA Мара Сальвато (Mara Salvato), яка очолює робочу групу з подальших спостережень. Вона пояснює, що поєднання рентгенівських джерел із даними в інших діапазонах дозволяє з’ясувати природу цих об’єктів, оцінити їхню відстань на «космічній драбині» та створювати великі, чисті й добре визначені вибірки небесних тіл.

Хоча eROSITA припинив наукові спостереження на початку 2022 року, місія встигла виконати достатньо оглядів неба, щоб підготувати ще кілька публічних випусків даних. Дослідники очікують, що наступний великий набір — Data Release 3 (DR3) — буде оприлюднений у 2028 році.

Каталог eROSITA-DE DR2 вже доступний для перегляду онлайн і стане основою для численних досліджень чорних дір, галактик, кластерів і вибухів зірок у найближчі роки.

Наука