Скам’янілості давніх пінгвінів розкривають клімат Антарктиди

13 серпня 2026 р. 19:32

13 серпня 2026 р. 19:32

Команда палеонтологів з Китайського університету геонаук (Пекін) дослідила скам’янілості пінгвінів з острова Сеймур біля Антарктичного півострова й показала, що давні пташині кістки можуть зберігати хімічний «архів» минулих кліматичних змін. Використавши безконтактне рентгенівське картування елементів у кістках, науковці простежили, як Антарктида перетворювалася від теплого й вологого регіону на прохолодніший світ. Про роботу повідомляє ресурс Newswise Science News .

Дослідники нагадують, що пінгвіни — одні з найхарактерніших мешканців Антарктики та унікальна група птахів, які повністю втратили здатність літати, натомість використовуючи «крилоподібні» плавці для плавання. Острів Сеймур зберігає одну з найповніших і найбезперервніших колекцій еоценових скам’янілостей пінгвінів у світі. Ці рештки охоплюють важливий етап еволюції клімату Антарктики — від відносно теплого й вологого раннього еоцену до прохолодніших умов середнього та пізнього еоцену.

Як «прочитали» клімат у кістках пінгвінів

Щоб вивчити рідкісні скам’янілості й не пошкодити їх, команда застосувала мікро-флуоресцентне рентгенівське сканування (micro-XRF). Цей метод дає змогу картувати розподіл хімічних елементів на поверхні кісток, не свердлячи й не розрізаючи їх.

Отримані карти показали виразні відмінності в елементному складі кісток із різних геологічних періодів. У старіших скам’янілостях віком близько 55 мільйонів років виявили значно вищі вмісти титану, кремнію та калію. Науковці пов’язали ці сигнали з посиленим вивітрюванням суходолу та потужним стоком матеріалу з континенту під час давнього теплого періоду. Натомість у молодших кістках із прохолодніших інтервалів еоцену ці елементні сигнали були значно слабшими.

За словами авторів, найнеочікуванішим результатом стало саме суттєве зростання сигналів титану, кремнію та калію в ранньо-еоценових скам’янілостях. У поєднанні зі стратиграфічними, осадовими та палеокліматичними даними це тлумачать як свідчення сильнішого континентального вивітрювання та надходження наземного матеріалу в морське середовище за умов теплого й вологого клімату раннього еоцену.

Технічні труднощі та додаткові сигнали

Робота з мільйони років давніми кістками створює особливі практичні проблеми. Одне з головних завдань полягало в тому, щоб отримати надійну інформацію про елементний склад, не завдаючи шкоди скам’янілостям. Нерівна форма й вигнуті поверхні кісток ускладнювали сканування, тому дослідники намагалися розташувати зразки якомога горизонтальніше й зберігати сталу відстань між сканувальною головкою та поверхнею кістки.

Окрім елементів, пов’язаних із вивітрюванням суходолу, методика дала змогу відстежити в кістках розподіл заліза, марганцю та сірки. Ці елементи відображають локальні хімічні зміни в морських осадах під час поховання решток, тобто умови середовища, в якому кістки пролежали мільйони років.

Фосилії як додаткове джерело даних про давній клімат

На думку авторів, геохімія кісток пінгвінів є цінним доповненням до традиційних методів реконструкції давнього клімату, таких як буріння морських відкладів чи аналіз мікрофосилій. Вони підкреслюють, що елементний склад кісток може фіксувати не лише надходження зовнішніх матеріалів у кісткову тканину, а й відмінності у вивітрюванні, умовах осадонакопичення та ранніх стадіях перетворення осадів (діагенезу).

Дослідники вважають, що такі скам’янілості можуть стати важливим додатковим джерелом інформації для вивчення змін довкілля на Антарктичному півострові. Опубліковане в відкритому доступі в журналі Fossil Record дослідження демонструє, як поєднання безруйнівного хімічного сканування з детальним геологічним контекстом дає змогу «розблокувати» приховані кліматичні дані в музейних колекціях та розширює можливості майбутніх полярних досліджень.

Наука