Археологи наблизилися до розгадки таємниці масової страти, що сталася 2600 років тому

17 серпня 2026 р. 20:13

17 серпня 2026 р. 20:13

Незвичайне поховання археологи виявили у 2016 році на стародавньому кладовищі Фалерон, що розташовувалося в Аттиці неподалік від Афін.

У трьох масових похованнях були знайдені останки 79 дорослих чоловіків, датовані VII–VI століттями до н. е. Багато з них були скуті металевими кайданами.

Характер поховання одразу породив безліч версій. Дослідники припускали, що це могли бути військовополонені, чужоземні загарбники, пірати, злочинці або учасники внутрішнього політичного конфлікту.

Але встановити походження загиблих лише за скелетами було неможливо.

Деталі

У новому дослідженні вчені проаналізували зубну емаль 163 осіб, похованих у Фалероні. Серед них було 66 чоловіків із загадкових масових поховань.

Хімічний склад зубної емалі формується переважно в дитинстві й згодом майже не змінюється. Співвідношення ізотопів стронцію залежить від місцевої геології, води та їжі, тому воно може підказати, в якому регіоні людина провела ранні роки життя.

Фактично зуби зберігають своєрідний хімічний «підпис» місця, де людина виросла.

З 66 досліджених чоловіків із масових могил 64 особи — 96,9% — мали ізотопні показники, що відповідають місцевому населенню Аттики.

Лише двоє були класифіковані як ймовірні приїжджі.

Схожа картина спостерігалася й серед решти похованих у Фалероні: місцевими виявилися 156 із 163 досліджених осіб, або близько 95,7%.

Це означає, що поховані чоловіки за своїм походженням практично не відрізнялися від решти населення кладовища.

Після відкриття могил однією з популярних гіпотез було припущення, що тут поховали іноземних загарбників або іншу групу людей, які прибули до Аттики ззовні.

Новий аналіз серйозно підважує цю версію.

Дослідники вважають, що насильство, сліди якого збереглися у Фалероні, найімовірніше, було спрямовано всередину самого місцевого суспільства, а не проти численної групи іноземців.

Однак дослідження не встановлює, ким саме були загиблі.

Одна з найінтригуючих версій пов’язує масові поховання з політичною боротьбою в архаїчних Афінах.

VII та VI століття до н. е. були часом серйозних соціальних і політичних конфліктів. Різні групи боролися за владу, а спроби переворотів могли закінчуватися жорстокою розправою над стороною, що програла.

Тому зв’язані чоловіки могли бути учасниками внутрішнього заколоту або політичними супротивниками групи, що перемогла.

Раніше деякі дослідники навіть намагалися пов’язати цю знахідку з невдалим переворотом Кілона в Афінах у VII столітті до н. е.

Але прямих доказів такого зв’язку немає.

Чоловіки могли бути не політичними бунтівниками, а злочинцями, яких стратили одночасно.

Масове поховання, кайдани та положення тіл дійсно дають підстави розглядати державну страту як один із ймовірних сценаріїв.

Однак хімічний аналіз зубів не дозволяє визначити соціальний статус людини, її політичні погляди чи причину смерті.

Нова робота відповідає лише на питання про походження: більшість досліджених чоловіків, ймовірно, виросли в Аттиці або в регіоні зі схожим геохімічним середовищем.

Ізотопи стронцію не дозволяють встановити громадянство чи етнічну приналежність людини.

Навіть якщо чоловік виріс в Аттиці, він міг не бути повноправним афінським громадянином. Серед населення могли бути раби, залежні люди, переселенці другого покоління або представники інших соціальних груп.

Крім того, різні території іноді мають схожі геологічні характеристики.

Тому дані дозволяють говорити про ймовірне місцеве походження, але не дають стародавнього аналога паспорта.

Чому це важливо

Масові поховання Фалерона дають рідкісну можливість побачити темну сторону періоду, коли формувалися політичні інститути стародавніх Афін.

Історичні джерела розповідають про боротьбу еліт, перевороти та покарання, але археологічні знахідки дають змогу побачити безпосередні наслідки цього насильства.

Тепер вченим вдалося виключити або суттєво послабити одну з ключових версій: більшість зв’язаних чоловіків, найімовірніше, не були групою чужинців.

Наступне питання залишається найскладнішим — за що саме їх стратили.

Джерело

Дослідження: Julianne R. Stamer та співавт. Investigating the residential history of the Esplanada mass graves at Phaleron, Greece .

Журнал: Journal of Archaeological Science: Reports, 2026.

Наука