Серії циклонів прискорюють танення арктичного морського льоду

29 серпня 2026 р. 22:54

29 серпня 2026 р. 22:54

Серії циклонів, що одна за одною проходять над Арктикою, значно прискорюють зникнення морського льоду. Міжнародна команда під керівництвом Інституту Альфреда Вегенера показала, що такі «кластери циклонів» у середньому вдвічі сильніше скорочують площу льоду, ніж поодинокі шторми, і довше заважають йому відновлюватися. Про це йдеться в дослідженні, на яке звертає увагу видання SciTechDaily .

Окремий шторм Арктика ще здатна «пережити»: лід тріскається, зміщується, але згодом знову замерзає. Проте коли кілька циклонів швидко слідують один за одним над тією самою ділянкою, теплі й турбулентні умови затягуються, лід довше залишається розбитим, а відкриті прогалини не встигають знову вкриватися кригою.

Що таке кластер циклонів і як його виявили

«Кластер циклонів» — це послідовність кількох низькобаричних систем, які проходять через один регіон з невеликими проміжками часу. Такі серії роблять шторми сильнішими й тривалішими, ніж звичайні поодинокі циклони. Подібні події вже не раз спричиняли серйозні наслідки в Європі, зокрема через сильний вітер, зливи та високі припливи, нагадують автори.

Щоб з’ясувати, як часто такі кластери трапляються в Арктиці та що вони роблять з морським льодом, дослідники проаналізували супутникові та метеорологічні дані за період з 1979 по 2024 рік. Вони модифікували наявний алгоритм відстеження погодних систем так, щоб він міг виявляти циклоні, які приходять у швидкій послідовності саме в арктичному регіоні.

Після цього команда порівнювала супутникові знімки морського льоду до та після проходження кожного кластера. Так вдалося кількісно оцінити, наскільки серії штормів відрізняються за впливом від окремих циклонів.

Як серії штормів руйнують лід

Коли циклон проходить над морським льодом, він розламує крижаний покрив, змушує крижані поля дрейфувати й стикатися. Взимку утворені розломи зазвичай знову замерзають за кілька днів. Але кластер штормів підтримує збурення довше, затримуючи або навіть повністю блокуючи повторне замерзання цих прогалин.

Вплив залежить від пори року. В теплі місяці кластери зазвичай слабші, проте й тоді вони можуть суттєво змінювати локальну картину льоду: наприклад, зганяти крижини на північ і стискати їх біля вже наявного льоду, зменшуючи загальну площу покриття.

Шторми приносять тепліше повітря, яке підтаює лід зверху, а також можуть піднімати теплішу воду з глибших шарів океану, нагріваючи поверхню. За останні два десятиліття це особливо сприяло втраті льоду наприкінці сезону танення.

Розмір кластера змінюється залежно від регіону та сезону, але в середньому становить близько 2,5 шторму . Вплив на лід також дуже різниться: в одних районах ефект посилюється лише в 1,5 раза порівняно з поодиноким циклоном, а в інших — до семи разів .

У середньому по всій Арктиці кластери циклонів скорочують площу морського льоду приблизно вдвічі сильніше, ніж звичайні низькобаричні системи, і цей стан зменшеного покриття триває приблизно у 2,5 раза довше .

Тонший лід — більша вразливість

Аналіз також показав, що втрати льоду, пов’язані з кластерами циклонів, за останні десятиліття істотно зросли. Одна з імовірних причин — те, що арктичний лід стає тоншим і рухливішим у міру потепління клімату, а отже, гірше витримує повторні шторми.

Улітку дедалі тепліша вода Арктичного океану може ще більше посилювати проблему. Дослідники припускають, що формується самопідсилювальний зворотний зв’язок: що слабший лід, то сильніше кластери циклонів скорочують його площу, і це подальше ослаблює крижаний покрив.

Нині команда використовує кліматичні моделі, щоб перевірити, чи може посилення впливу кластерів, зафіксоване в останні десятиліття, продовжитися в майбутньому.

Наслідки для арктичних узбереж і клімату

Результати демонструють, наскільки сильно короткочасна погода може впливати на морський лід і чому важливо враховувати кластери циклонів не лише в контексті самого льоду. Арктичні прибережні громади стикаються з дедалі більшим ризиком штормових ушкоджень, адже морський лід зазвичай слугує природним бар’єром, що гасить хвилі.

Коли цей захисний пояс відступає, а вічна мерзлота на узбережжях продовжує танути, береги стають значно вразливішими до руйнування під час штормів.

Автори наголошують, що досі не було систематичного аналізу впливу кластерів циклонів в Арктиці. Їхня робота заповнює цю прогалину та створює основу для більш точних прогнозів майбутнього арктичного морського льоду — ключового елемента глобальної кліматичної системи.

Наука