Фальшиву давню кераміку виказала магнітна пам'ять глини. Опроміненням її не обдуриш

01 вересня 2026 р. 12:19

01 вересня 2026 р. 12:19

Геофізики навчилися відрізняти справжні глиняні артефакти від сучасних підробок за температурою, за якої з предмета зникає слабкий магнітний слід, накопичений за століття після його виготовлення. Поріг виявився близько 112 градусів: якщо намагніченість тримається за вищих температур, річ пролежала в землі щонайменше тисячу років. На відміну від традиційного методу, який оцінює кількість іонізуючої радіації, що її накопичив предмет за століття свого існування, цей підхід не вдасться обдурити додатковим опромінення. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Ілюстрація методу дослідження, де залишкова намагніченість предметів виказує їхню фальшивість або ж автентичність. Yoav Vaknin

Чому справжність кераміки так важко довести?

Музеї, університети й національні наукові установи по всьому світу зберігають посудини, печатки й фрагменти кераміки, які або не були вчасно каталогізовані, або були отримані з сумнівних джерел. Такі предмети рідко виставляють на огляд і ще рідше використовують у наукових роботах: якщо річ куплено в колекціонерів чи «чорних» археологів, довести її справжність майже неможливо. А підробка, яку прийняли за оригінал, може створити хибне уявлення про ціле суспільство, особливо коли інших свідчень про його побут бракує.

Головний спосіб перевірки, термолюмінесценція, показує , скільки часу минуло від випалу. Річ у тім, що за цей час на глину впливає радіація, а при нагріванні це призводить до слабкого світіння, яке зникає аж після того, як виснажуються усі накопичені за роки дефекти — тож що довше тримається люмінесценція, то старшою є річ. Але виробники підробок навчилися обходити термолюмінесценцію, опромінюючи свіжу глину. Петрографія, яка визначає склад матеріалу, теж не є стовідсотково надійною, бо фальсифікатори беруть глину там само, де брали в давнину.

В одному з найгучніших процесів про підробку старожитностей, справі про осуарій, або скриньку для решток, з написом про Якова Праведного, брата Ісуса, розгляд тривав сім років і завершився у 2012 виправданням: частину предметів експерти вважали фальшивими, але суд вирішив, що підробку не доведено. Щоб полегшити експертам доведення несправжності артефактів, науковці Університету Каліфорнії у Сан-Дієго та Ліверпульського університету розробили новий метод ідентифікації керамічних виробів.

Як глина запам'ятовує магнітне поле?

Метод науковців заснований на тому, що поки посудину випалюють і вона холоне, частинки заліза в глині вишиковуються вздовж поля Землі й фіксують його напрямок. Цей запис називають термозалишковою намагніченістю, він сильний і тримається тисячоліттями. А от друга частина запису з'являється вже після випалювання. Коли посудину дістають із печі й поміщають в інше місце, магнітне поле діє на неї під новим кутом. Найдрібніші магнітні частинки поступово перевертаються за ним, і поверх старого запису наростає другий, слабший. Що довше предмет пролежав, то сильнішим стає цей другий «шар» магнітного запису.

У дослідженні науковці поміщали зразки кераміки в пристрій, який нагріванням знімав із них магнітне поле. Scripps Institution of Oceanography at UC San Diego

Щоб його виміряти, зразок нагрівали від 50 до 200 градусів, а якщо слід зникав не повністю — то й вище. Це робили з кроком у 10 градусів і після цього вимірювали, наскільки намагніченим ще був предмет. У свіжої кераміки другий шар магнітного запису стирався майже одразу, бо встиг накопичитися лише за декілька років, а в давньої тримався до вищих температур. Межу між старою та новою керамікою дослідники порахували на комп'ютерній моделі поведінки магнітних частинок, отримавши значення 112 градусів.

Згодом метод перевірили на кераміці відомого віку. Як зразки давньої кераміки обрали п'ятнадцять царських юдейських глеків і чотири їх фрагменти. Сучасну науковці зробили самі, у двох традиційних печах і кількох електричних, а також — докупили сувенірних горщиків у крамницях Єрусалима. Усі 26 сучасних предметів втратили свій магнітний слід нижче порога, усі 19 давніх — вище. Потім метод застосували до трьох артефактів, які вилучило Управління старожитностей Ізраїлю у справах про незаконну торгівлю. Усі три виявилися справжніми, причому один змогли нагріти аж до 351 градуса, перш ніж він втратив намагніченість. Автори припускають, що цей глечик колись сильно нагрівся вже після виготовлення, можливо, під час пожежі, на що вказує і почорнілий бік посудини.

Що це дасть боротьбі з підробками?

Попри переваги методу, він не працює для речей молодших за тисячу років, бо другий магнітний шар просто не встигає накопичитися. Не спрацює він і тоді, коли предмет випадково поклали в тій самій орієнтації, у якій він стояв у печі, і він так і пролежав століття.

Тому метод не стане заміною наявних перевірок на автентичність, а доповненням до них. Термолюмінесценцію можна обійти опроміненням, але тоді предмет однаково не матиме давнього магнітного сліду. На думку самих авторів дослідження, кожен новий спосіб перевірки робить підробку дорожчою й складнішою, водночас даючи слідству докази підробок.

Що ще виявлялося не тим, чим здавалося

🟣 Коштовний пурпур на тканинах часів Римської імперії виявився підробкою з двох більш дешевих і доступних барвників.

🧜 Японська мумія русалки з храму виявилася ручною роботою з паперу й тканини, на відміну від інших подібних предметів, які виготовляли з тіл приматів і риб.

🎖️ А італійського «партизана» часів Другої світової війни за вуглецевим датуванням упізнали як середньовічну жінку.

Наука