Телескоп Nancy Grace Roman відкриває еру жіночих імен у космосі

04 вересня 2026 р. 00:33

04 вересня 2026 р. 00:33

Новий флагманський телескоп NASA Nancy Grace Roman, запущений 30 серпня, має не лише досліджувати темну енергію та будову Всесвіту. Він також став знаковою подією в історії назв космічних місій: за даними Space Astronomy , це перший орбітальний космічний телескоп, офіційно названий на честь реально існуючої жінки — американської астрономки Ненсі Грейс Роман (Nancy Grace Roman).

Роман була першою керівницею астрономічних програм NASA у 1960-х роках і однією з ключових фігур, які проштовхнули створення легендарного телескопа «Габбл». Її іноді називають «матір’ю Габбла», а тепер її ім’я пов’язане ще й з наступним великим кроком у космічній астрономії.

Чому це виняток, а не правило

Для чоловіків ситуація історично була зовсім іншою. Усі чотири «Великі обсерваторії» NASA, запущені між 1990 і 2003 роками, названі на честь відомих науковців-чоловіків: телескоп «Габбл» (Едвін Габбл), гамма-обсерваторія «Комптон» (Артур Комптон), рентгенівська обсерваторія «Чандра» (Субрахманьян Чандрасекар) та інфрачервоний телескоп «Спітцер» (Лайман Спітцер).

Натомість апаратів із жіночими іменами значно менше, і більшість з них не вшановують реальних жінок. Часто це імена з міфології — наприклад, китайські місячні апарати «Чан’е» або місія NASA Europa Clipper, пов’язана з міфологічною Європою. Інші використовують «жіночі» назви без прив’язки до конкретної особи, як-от місячна місія NASA Clementine чи проєкт ESA LISA, де ім’я є абревіатурою (Laser Interferometer Space Antenna).

Рідкісні місії на честь реальних жінок

Одним із перших відомих винятків став міні-ровер Sojourner на місії Mars Pathfinder. Його назвали на честь Соджорнер Трут (Sojourner Truth), аболіціоністки часів Громадянської війни у США. Ім’я обрали у 1995 році за підсумками міжнародного конкурсу для школярів; його запропонувала 12-річна Валері Амбруаз із Коннектикуту.

Серед інших прикладів місій, що вшановують реальних жінок:

• марсохід ESA Rosalind Franklin, запланований до запуску у 2028 році, названий на честь британської дослідниці, яка зробила внесок у відкриття структури ДНК;
• вантажні кораблі Cygnus для МКС, яким компанія Northrop Grumman регулярно дає імена астронавток NASA — Дженіс Восс, Саллі Райд, Калпани Чавли, а також математички Кетрін Джонсон;
• серія супутників ÑuSat/NewSat компанії Satellogic, де часто використовують імена науковиць, зокрема Аліс Болл, Марії Кюрі та Рубі Пейн-Скотт;
• супутники моніторингу викидів GHGSat, які співробітники називають на честь членів родин, що дало імена на кшталт Eleonore та Penny;
• апарат GPS III Space Vehicle-08 Космічних сил США, що має прізвисько «Ms. Creola Katherine Johnson» — ще одна данина Кетрін Джонсон.

Морські традиції та космічні назви

Історично багато морських суден отримували жіночі імена. Британські Імперські воєнні музеї пояснюють це двома традиціями: у деяких мовах слово «корабель» має жіночий рід, а також існує образ «матері» чи богині-покровительки, яка веде екіпаж. Це відображено і в античних міфах, де богині допомагають мандрівникам, і в практиці встановлювати на носах вітрильників фігурні носові фігури у вигляді жінок.

Валері Ніл (Valerie Neal), почесна кураторка відділу історії космосу Національного музею авіації та космонавтики Смітсонівського інституту, нагадує, що в американській космічній програмі довго переважали міфологічні назви обох статей. Людські програми Mercury, Gemini та Apollo — приклади саме таких «чоловічих» міфологічних імен.

За її словами, сьогодні освіта менше зосереджена на грецьких і римських міфах, тож природніше стає називати місії на честь реальних людей.

Від шатлів до Cygnus: як змінювалися підходи

У 1970–1980-х роках у США точилися дискусії, як називати космічні шатли: на честь історичних постатей, понять чи, наприклад, корінних народів. Зрештою обрали варіант із «історичними кораблями досліджень», і шатли отримали назви Columbia, Challenger, Discovery, Atlantis та Endeavour.

За словами Ніл, першим відомим їй американським орбітальним апаратом, названим на честь жінки, став вантажний корабель Cygnus «USS Janice Voss», який відвідав МКС у 2014 році. Вона зазначає, що принаймні шість кораблів Cygnus носять імена жінок, що є «добрим знаком»: дедалі частіше космічні апарати називають на честь сучасних науковців і дослідниць.

Чому ім’я Ненсі Грейс Роман особливе

Назвати флагманський телескоп на честь Ненсі Грейс Роман, на думку Ніл, цілком логічно. Вона була не лише астрономкою, а й керівницею, яка зробила можливими орбітальні сонячні та астрономічні обсерваторії, а потім і «Габбл» з іншими великими телескопами.

Ніл підкреслює, що ім’я Роман «піднесене» ще й тому, що безпосередньо пов’язане з метою апарата: великими космічними телескопами та астрономією. На відміну від вантажних кораблів Cygnus, де не всі вшановані астронавтки мали стосунок до МКС, Роман безпосередньо асоціюється з розвитком орбітальних обсерваторій.

Вона сподівається, що в майбутньому більше жінок — як історичних постатей, так і сучасних науковиць — побачать свої імена на космічних місіях, особливо ті, чиї досягнення довго залишалися в тіні керівників-чоловіків.

Майбутні місії та шанс для нових імен

Кожні десять років наукова спільнота США формує «десятирічний огляд» в астрофізиці, який задає пріоритети для нових місій. Наступний такий документ очікують близько 2030 року, і він може відкрити шлях до ще одного великого телескопа з жіночим ім’ям.

У ближчій перспективі NASA розглядає концепції ультрафіолетового телескопа, передового рентгенівського супутника та обсерваторії Habitable Worlds Observatory, запуск яких планують у 2030-х або на початку 2040-х років. Кожен із цих проєктів — потенційна нагода вшанувати внесок жінок у науку вже на рівні назви місії.

Неповний, але показовий список «жіночих» назв

Скласти повний перелік усіх апаратів і приладів із жіночими іменами складно, адже йдеться про тисячі місій. Однак навіть частковий список показує, наскільки різними є джерела таких назв:

• Телескопи та обсерваторії: NASA Roman, ESA Gaia, NASA Pandora, британсько-американський телескоп Ariel V, ESA NewAthena, ESA Ariel, ESA LISA, NASA TESS.
• Пілотовані апарати: капсула Mercury Aurora 7, корабель SpaceX Crew Dragon Grace.
• Супутники та місії МКС: апарати ESRO-1A та 1B з прізвиськами Aurora і Boreas, численні вантажні кораблі Cygnus, значна частина сузір’я супутників ÑuSat/NewSat, кілька апаратів GHGSat, GPS III Space Vehicle-08 «Ms. Creola Katherine Johnson», модуль PAMELA на супутнику Resurs-DK1.
• Місяць: китайська серія Chang’e, радянські Luna, програма NASA Artemis, посадковий апарат IM-2 Athena, японська місія Selene/Kaguya, NASA Clementine, зонд ARTEMIS на місячній орбіті.
• Венера: ESA Venus Express, радянські апарати Venera.
• Марс: марсохід Rosalind Franklin, ровер Sojourner, японський орбітальний апарат Nozomi.
• Юпітер і його супутники: NASA Juno, NASA Europa Clipper.
• Астероїди: NASA Lucy, ESA Hera.
• Інше обладнання: ракета Juno II, двигун Miranda компанії Firefly Aerospace, ракети Europa та Ariane Європейського космічного агентства.

Деякі назви лише здаються «жіночими», але мають інше походження. Наприклад, японська програма MUSES може посилатися не стільки на богинь-муз, скільки на технічну абревіатуру; супутник NASA Uhuru названий не на честь персонажки «Зоряного шляху», а від суахілійського слова «свобода»; місія Dawn символізує «світанок» Сонячної системи, а радянські апарати Vega — це скорочення від назв цілей Venera і Gallei.

На цьому тлі поява телескопа Nancy Grace Roman виглядає важливим кроком до більш збалансованого представлення жінок у самих назвах космічних місій — не лише як міфологічних образів, а як реальних людей, чиї ідеї та праця змінили науку.

Наука