Ритми тіла пов’язані з тим, як мозок формує сприйняття та емоції — огляд

08 вересня 2026 р. 13:11

08 вересня 2026 р. 13:11

Свідомий досвід формується не лише всередині мозку: на сприйняття, емоції та відчуття власного тіла можуть впливати ритми серця, дихання та шлунка. До такого висновку дійшли автори нового наукового огляду щодо синхронізації мозку та внутрішніх органів.

Робота опублікована в журналі Neuroscience of Consciousness . Це не новий експеримент, а аналіз накопичених досліджень, тому висновки описують загальну картину та гіпотези, які ще належить перевірити безпосередньо.

Деталі

Автори огляду — Аса Янг (Asa Young) і Джонатан Скулер (Jonathan W. Schooler) з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі та Марісса Еріксон (Marissa Ericson) з Університету Південної Каліфорнії. Вони розглянули дослідження того, як регулярні сигнали від серця, дихальної системи та шлунка збігаються за часом із коливаннями активності мозку.

Сенс такої синхронізації не зводиться до передачі інформації про стан тіла. На думку авторів, повторювані тілесні ритми можуть задавати загальний часовий каркас, навколо якого різні ділянки мозку узгоджують обробку інформації.

Наприклад, у раніше проведених експериментах люди частіше починали нове завдання на вдиху, а впізнавання раніше побачених зображень у деяких умовах було кращим, коли картинка з’являлася під час вдиху, а не видиху. Інші дослідження показували, що фаза серцевого циклу може змінювати швидкість усвідомлення страшних зображень і чутливість до нейтральних стимулів.

Автори також розглядають повільний електричний ритм шлунка. Його зв’язок з активністю мозку змінюється під час стресу і може бути пов’язаний з інтероцепцією — сприйняттям сигналів власного тіла.

При цьому сильніший зв’язок між мозком і тілом не обов’язково означає більш здоровий стан. У огляді описується можлива «оптимальна зона»: занадто слабка та занадто сильна синхронізація в різних дослідженнях асоціювалися з несприятливими станами.

Чому це важливо

Такий підхід розширює звичну модель, в якій сприйняття та свідомість розглядаються переважно як результат роботи мозку. Автори пропонують досліджувати мозок і тіло як єдину динамічну систему, де серцевий ритм, дихання та робота шлунка можуть впливати на те, коли нейронні мережі стають більш або менш сприйнятливими до інформації.

Це може бути важливо й для досліджень психічних розладів. У разі тривожних станів тілесні сигнали іноді стають надмірно помітними, тоді як під час депресії чутливість до деяких внутрішніх сигналів може знижуватися. Автори припускають, що в майбутньому параметри синхронізації «мозок-тіло» можуть допомогти описувати загальні біологічні профілі різних розладів.

Однак поки що не йдеться про новий діагностичний тест чи лікування. Огляд об’єднує результати різних досліджень із різноманітними методами та вибірками, а ідея «оптимальної зони» синхронізації залишається узагальнювальною гіпотезою. Зв’язок між порушеннями ритмів та психічними станами також не доводить, що одне безпосередньо спричиняє інше.

Джерело

Первинна публікація: Asa Young, Marissa Ericson, Jonathan W. Schooler, I sync, therefore I am: brain–body synchrony in typical and disordered consciousness , Neuroscience of Consciousness , 2026. DOI: 10.1093/nc/niag028 .

Офіційний матеріал Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі: How the heart, lungs and brain work together to shape experience .

Наука