В Іспанії розкопки табору неандертальців розширили до 140 м²

08 вересня 2026 р. 19:08

08 вересня 2026 р. 19:08

У печері Prado Vargas у північній іспанській провінції Бургос археологи розширили розкопку підрівня 4D ще на 32 м². Загальна досліджена площа неандертальського шару тепер становить 140 м².

У сезоні 2026 року команда виявила понад 1,5 тис. кісток тварин і кам’яних артефактів. Дослідники вважають, що близько 46 тисяч років тому ця ділянка печери використовувалася як великий табір неандертальців.

Деталі

Печера Prado Vargas розташована в карстовому комплексі Ojo Guareña поблизу села Корнехо. Розкопки спільно очолюють Альфонсо Беніто (Alfonso Benito) з Національного дослідницького центру еволюції людини Іспанії (CENIEH), Марта Навасо (Marta Navazo) з Університету Бургоса та Родріго Алонсо (Rodrigo Alonso) з Музею еволюції людини.

Роботи 2026 року були зосереджені біля входу в печеру. За даними CENIEH, розширення розкопок робить Prado Vargas однією з найбільш широко досліджених печерних пам’яток неандертальців.

Серед кісток тварин виявлено рештки дикого кабана, коня, степового бізона, тура, лані та благородного оленя. На багатьох кістках збереглися порізи та сліди ударів. Особливо часто такі сліди зустрічаються на кістках кінцівок, що узгоджується з обробкою туш та розколюванням довгих кісток для вилучення кісткового мозку.

Близько 95 % знайдених кам’яних виробів виготовлено з кременю, решта — з кварциту та кварцу. У колекції переважають гострі необроблені відщепи, а також скребки, виїмчасті та зубчасті знаряддя.

Окремо археологи відзначають кістяні ретушери — фрагменти довгих кісток тварин, якими неандертальці підправляли краї кам’яних знарядь. З урахуванням знахідок минулих років на пам’ятці відомо вже близько 100 таких предметів. У попередньому дослідженні Prado Vargas, що рецензується, детально описано 65 ретушерів із рівня 4.

Дослідники пов’язують сукупність знахідок із тривалими та повторюваними стоянки неандертальських груп від весни до пізньої осені протягом кількох поколінь. Це інтерпретація археологічного контексту, а не безпосереднє спостереження за тривалістю конкретного перебування.

У більш молодих підрівнях 4A-AB завершили розкопку шару верхнього палеоліту. Вогнище, знайдене тут у 2025 році, пов'язують із ранніми групами Homo sapiens у цій частині внутрішньої Іберії. Попереднє датування цього шару становить близько 35 тисяч років і ще потребує подальшого аналізу.

Чому це важливо

Велика відкрита площа одного шару дозволяє археологам вивчати не тільки окремі знаряддя та кістки, а й просторову організацію стоянки: де обробляли тварин, де обробляли камінь і як неодноразові поселення накладалися одне на одне.

Прадо Варгас також дає можливість порівнювати неандертальський шар із пізнішою присутністю Homo sapiens у тій самій печері. Це допомагає реконструювати зміну населення та способів використання ландшафту наприкінці середнього та на початку верхнього палеоліту.

При цьому дані сезону 2026 року представлені в офіційному звіті CENIEH, а не в окремій рецензованій науковій статті. Частина висновків, зокрема щодо масштабу та сезонності табору, залишається робочою археологічною інтерпретацією, яка може уточнюватися після лабораторного аналізу знахідок.

Джерело

Основне джерело: офіційний звіт CENIEH про польовий сезон 2026 року .

Контекст щодо кісткових ретушерів: Alonso-García P., Navazo Ruiz M., Blasco R. Використання та відбір кісткових фрагментів на півночі Іберійського півострова в період середнього палеоліту: кісткові ретушери з рівня 4 Прадо-Варгас , Archaeological and Anthropological Sciences, 2020.

Наука