У Пілбарі знайшли давні рештки тасманійських дияволів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Пілбарі знайшли давні рештки тасманійських дияволів

11 вересня 2026 р. 22:09

11 вересня 2026 р. 22:09

Вчені Університету Нового Південного Уельсу (UNSW) спільно з представниками корінного населення отримали перші однозначні докази проживання тасманійських дияволів у Пілбарі на заході Австралії. Найдавніша знахідка — фрагмент зуба з відкладень віком 42 500–47 100 років, повідомляє UNSW .

Останки виявили у скельному укритті Джуукан-2, яким користувалися люди. Сліди пошкоджень на інших кістках дають підстави припустити, що хижі сумчасті приходили туди за залишками людської здобичі.

Деталі

Основних знахідок дві: фрагмент нижньої щелепи з двома корінними зубами та частина малого корінного зуба. Щелепа походить із шару віком 6900–7300 років, окремий зуб — із значно давніших відкладень. Вік визначено за навколишніми відкладеннями, а не шляхом прямого датування самих решток.

Загалом команда вивчила понад 8000 облікованих кісток тварин. Серед 55 зразків, на яких аналізували сліди зубів, щонайменше десять мали поглиблення, які за розмірами найбільше нагадували укуси тасманійського диявола. Про це пишуть палеонтолог Тімоті Черчилль (Timothy Churchill) та представник народу пууту-кунті-куррама Гевін Ешбертон (Gavin Ashburton) в авторському поясненні дослідження .

Подібні пошкодження зустрічаються в шарах різних епох. За інтерпретацією дослідників, дияволи неодноразово відвідували притулок протягом десятків тисяч років. Великі тварини, чиї останки вони могли обгризати, потрапляли туди, зокрема, як здобич людей.

Чому це важливо

Знахідки заповнюють прогалину у відомому ареалі поширення виду та показують, що його колишнє середовище існування включало посушливі скелясті райони. Історія Джуукану також підкреслює цінність археологічних пам’яток: у 2020 році сховище сильно постраждало під час вибухових робіт компанії Rio Tinto.

Однак прямих решток дияволів поки що лише дві, а схожість слідів укусів не дозволяє беззастережно приписати кожну пошкоджену кістку цьому виду. Дані підтверджують гіпотезу про харчування поблизу стоянок, але не свідчать про одомашнення.

Автори припускають, що пізніше дінго могли витісняти дияволів від харчових залишків поблизу людей. Це можливий внесок у зникнення виду на материку близько 3200 років тому, а не доведена причина вимирання.

Джерело

Тімоті Черчилль і Гевін Ешбертон: пояснення результатів на сайті UNSW , вересень 2026 року; офіційне повідомлення UNSW від 11 вересня 2026 року .

За повідомленням авторів, наукова робота опублікована в Archaeology in Oceania. Повний текст журнальної статті, її DOI та повні бібліографічні дані незалежно перевірити не вдалося; матеріал підготовлено за повідомленнями дослідників та університету. Відомості про фінансування дослідження у доступних повідомленнях не вказані. UNSW зазначає, що авторський текст передруковано з The Conversation за ліцензією Creative Commons, без уточнення її версії на доступній сторінці.