Комета 3I/ATLAS виявилася уламком з надзвичайно холодних глибин

12 вересня 2026 р. 11:30

12 вересня 2026 р. 11:30

Міжзоряна комета 3I/ATLAS, яка пролетіла крізь Сонячну систему, дала астрономам унікальну можливість зазирнути в умови, в яких вона сформувалася. Аналіз її викидів показав, що цей об’єкт утворився в надзвичайно холодних регіонах далекої планетної системи, подібних до пояса Койпера чи хмари Оорта навколо Сонця. Про результати розповідає матеріал на Universe Today .

Третій відомий міжзоряний мандрівник

3I/ATLAS стала лише третім міжзоряним об’єктом, який вдалося зафіксувати астрономам. Вона пройшла поблизу Землі, обігнула Сонце й почала залишати нашу систему, при цьому демонструючи активне виділення газів та пилу до й після найближчого зближення із зіркою.

Особливо цінними виявилися потужні викиди вже після проходження перигелію. Саме тоді вчені змогли детально дослідити речовину з внутрішніх шарів комети, яка раніше була прихована під поверхнею.

Як вивчали склад комети

Команді дослідників допоміг новий багатоканальний спектрограф WHT Enhanced Area Velocity Explorer (WEAVE), встановлений на 4,2-метровому телескопі Вільяма Гершеля (William Herschel Telescope, WHT). Прилад дозволяє одночасно спостерігати багато ділянок неба та отримувати спектри з високою чутливістю.

Використовуючи велику інтегральну польову установку WEAVE-LIFU разом із оновленою системою наведення телескопа, астрономи дослідили іонізовані гази, які 3I/ATLAS викидала, коли виходила з-за Сонця та віддалялася від нас.

У струмені комети вдалося одночасно виявити п’ять типів іонів: дінітrogenу (N ₂ ⁺ ), монооксиду вуглецю (CO ⁺ ), діоксиду вуглецю (CO ₂ ⁺ ), води (H ₂ O ⁺ ) та вуглеводнів (CH ⁺ ). Таку деталізацію для міжзоряного об’єкта отримано вперше.

Надлишок азоту як ключ до походження

Ключовим параметром став співвідношення дінітrogenу до монооксиду вуглецю у викидах комети. За цим показником дослідники оцінили температуру середовища, де формувався лід 3I/ATLAS.

Розрахунки свідчать, що комета утворилася за температур нижче ніж приблизно -240 °C (близько -400 °F). Такі умови можливі лише на дуже великих відстанях від зорі, у далеких крижаних околицях планетної системи.

За словами провідної авторки дослідження, докторки Леї Фереллек (Léa Ferellec) з Університету Нортумбрії, високий вміст азоту означає, що 3I/ATLAS сформувалася «в надзвичайно холодних умовах, далеко від своєї рідної зорі». Кожен подібний об’єкт, наголошує вона, допомагає краще зрозуміти, як утворюються планети навколо інших зір.

Будова хвоста і нові можливості інструментів

Команда також простежила, як змінюються співвідношення іонів уздовж хвоста комети. Хвіст формується, коли сонячний вітер «здуває» заряджені частинки назад від Сонця.

Вчені виявили лише незначне зменшення кількості іонів вуглеводнів із віддаленням уздовж хвоста. Такий рівень просторової деталізації для міжзоряної комети отримано вперше, що підкреслює можливості нових спектрографів.

Співавтор дослідження Рубен Санчес-Ханссен (Rubén Sánchez-Janssen) відзначає, що потужні інтегральні польові установки з високою чутливістю в синій частині оптичного спектра, такі як WEAVE-LIFU на WHT, відкривають нові горизонти у вивченні комет та інших об’єктів Сонячної системи.

Чому міжзоряні комети такі цінні

Комети й астероїди вважаються залишками будівельного матеріалу планетних систем. Вони зберігають у собі хімічний «відбиток» умов, що панували під час формування планет.

Міжзоряні об’єкти, які час від часу залітають у нашу систему, дозволяють вивчати такі умови в інших зоряних системах, не відправляючи туди космічні апарати. Від відкриття об’єкта ʻОумуамуа у 2017 році астрономи завдяки вдосконаленим інструментам та методам отримують дедалі більше інформації з кожного нового ISO.

3I/ATLAS стала важливим кроком у цьому напрямку: вона показала, що ми можемо не лише виявляти міжзоряні комети, а й детально аналізувати їхній склад та умови формування. Коли буде знайдено четвертий міжзоряний об’єкт, науковці розраховують дізнатися ще більше про різноманіття планетних систем у Галактиці.

Наука