Потрібно змінити глобальну концепцію харчування, щоб люди значно рідше хворіли, вважають вчені

13 вересня 2026 р. 12:27

13 вересня 2026 р. 12:27

Харчування має стати важливішим елементом міжнародної концепції One Health — «Єдине здоров’я», вважають польські вчені.

Автори з Медичного університету імені Кароля Марцинковського в Познані представили свої аргументи на сторінках журналу Frontiers in Environmental Science.

One Health, або «Єдине здоров’я», — концепція, яка почала формуватися на початку XXI століття, пише РАР. Вона ґрунтується на припущенні, що здоров’я людей тісно пов’язане зі здоров’ям тварин та станом навколишнього середовища. На думку польських вчених, у цій концепції занадто мало уваги приділялося виробництву харчових продуктів.

«У нашій роботі ми пропонуємо включити рослинне харчування в рамки One Health, оскільки воно може одночасно реалізовувати практично всі її цілі: підтримувати здоров’я людей і добробут тварин, а також знижувати резистентність до антибіотиків, ризик зоонозних захворювань і навантаження на навколишнє середовище», — пояснила PAP Анна Хорензяк із Докторської школи Медичного університету в Познані, головна авторка публікації.

Як додала дослідниця, йдеться не лише про давно відомий зв’язок харчування із серцево-судинними захворюваннями, діабетом та ожирінням. Ці взаємозв’язки починаються вже на етапі виробництва харчових продуктів.

На промислових тваринницьких фермах велика кількість тварин утримується на обмеженому просторі: хронічний стрес, погані умови та численні травми можуть послаблювати їхній імунітет, через що вони стають більш сприйнятливими до інфекцій.

Ризик поширення інфекцій підвищують контакти працівників із великою кількістю тварин, перенесення мікроорганізмів між тваринницькими господарствами та навколишнім середовищем. Як зазначають дослідники з Медичного університету в Познані, близько 75 % інфекційних захворювань людини, що з’явилися в останні десятиліття, мають саме зоонозне походження.

З інтенсивним тваринництвом пов’язане й широке використання антибіотиків. За даними авторів, на нього припадає майже три чверті їхнього світового застосування, що сприяє виникненню стійкості до антибіотиків.

Спостерігається величезний вплив виробництва м’яса на клімат, земельні та водні ресурси.

«Середній водний слід виробництва одного кілограма яловичини становить близько 15,4 тисячі літрів, а одного кілограма сочевиці — всього 1,25 тисячі літрів», — сказала дослідниця.

Зниження попиту на м’ясо могло б зменшити тиск на ліси та інші природні екосистеми. Наразі понад 75 % світового виробництва сої використовується для годівлі тварин, тоді як лише близько 6 % надходить безпосередньо на наші столи. Таким чином, скорочення тваринництва зменшило б потребу як у землях, що використовуються під пасовища, так і в територіях, відведених під вирощування кормових культур.

«Світові рекомендації свідчать, що споживання 300–600 грамів м’яса на тиждень є достатнім, тоді як у Європі ми споживаємо до 1,5 кілограма, тобто у 2,5 рази більше. Дослідження показують, що скорочення вдвічі частки продуктів тваринного походження в раціоні може зменшити пов’язані з цим викиди парникових газів на 30–50%», — додала дослідниця.

Ключове значення має те, чим саме замінюються м’ясо, молочні продукти та яйця. Доведено, що правильно складені рослинні раціони знижують ризик серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та деяких видів раку, а також сприяють підтримці нормальної маси тіла, артеріального тиску, рівня глюкози та ліпідного профілю.

Однак саме маркування «рослинний» не гарантує, що продукт корисний для здоров’я. Основу раціону мають складати бобові, овочі, фрукти, цільнозернові продукти, горіхи та насіння, а також необхідно забезпечити достатнє надходження вітамінів B12 і D, кальцію, заліза, йоду, цинку та омега-3 жирних кислот.

«Якщо основним вибором стануть м’ясні замінники з високим ступенем переробки або ми просто виключимо тваринні джерела білка й не замінимо їх відповідними рослинними джерелами, це не буде здоровою та збалансованою дієтою», — пояснила дослідниця.

Крім того, як вона додала, слід розуміти, що виробництво рослинної їжі також може призводити до вирубки лісів, надмірного використання води та втрати біорізноманіття. Кінцевий ефект залежить не тільки від виду продукту, а й від місця та способу його виробництва.

«Найважливіша зміна полягає в тому, щоб перестати розглядати спосіб харчування виключно як особисту справу споживача. Якщо продовольча система одночасно впливає на хронічні та інфекційні захворювання, стійкість до антибіотиків, клімат, водні ресурси, біорізноманіття та добробут тварин, то політика у сфері харчування стає також політикою у сфері охорони здоров’я», — підсумував співавтор роботи професор Петро Жимський.

Наука