Кубсат HENON збільшує час попередження про сонячні бурі вдесятеро

16 вересня 2026 р. 21:13

16 вересня 2026 р. 21:13

Команда дослідників з Імперського коледжу Лондона представила концепцію кубсата HENON (Heliospheric pioneer for solar and interplanetary threats defence), який має суттєво покращити прогнозування космічної погоди. За оцінками науковців, цей апарат зможе збільшити час попередження про небезпечні сонячні бурі для Землі приблизно вдесятеро. Про місію розповідає видання Universe Today .

Наше Сонце забезпечує енергією всі процеси на Землі, але воно ж є джерелом потенційно руйнівних явищ: сонячних спалахів, геомагнітних та радіаційних бур. Сукупно це називають космічною погодою, і сильні події можуть виводити з ладу супутники, порушувати роботу електромереж і загрожувати безпеці людей у космосі.

Як зараз прогнозують космічну погоду

Нині основні супутники, що відстежують потоки заряджених частинок і магнітне поле Сонця, розташовані в точці Лагранжа L1 системи Сонце–Земля, приблизно за 1,5 мільйона кілометрів від нашої планети. Це дає лише близько 15–60 хвилин попередження перед тим, як ударна хвиля досягне Землі.

Цього часу часто недостатньо, щоб вжити повноцінних заходів захисту: перевести супутники в безпечний режим, переналаштувати електромережі чи змінити плани космічних місій. Тому одна з головних цілей HENON — збільшити саме випереджувальний час, а також точніше оцінювати силу майбутньої бурі, що потребує вимірювання сонячного магнітного поля.

HENON і магнітометр MAGIC

Кубсат HENON був представлений на Національній астрономічній нараді Королівського астрономічного товариства, що відбулася 20–24 липня 2026 року. Ключовий інструмент апарата — магнітометр MAGIC (MAGnetometer from Imperial College), розроблений в Імперському коледжі.

Концепція місії передбачає розміщення HENON на орбіті приблизно за 15 мільйонів кілометрів від Землі, тобто вдесятеро далі, ніж нинішні супутники в точці L1. Така віддаленість дасть змогу «перехоплювати» потоки сонячної плазми значно раніше.

За розрахунками дослідників, це може збільшити час попередження з нинішніх десятків хвилин до до трьох годин . Додатковий час дозволить операторам супутників, енергетичним компаніям та іншим критичним інфраструктурам краще підготуватися до удару космічної погоди.

Нагадування про небезпеку: від Каррінгтона до супербур 2020-х

Автори нагадують, що найвідомішою подією космічної погоди в техногенну епоху вважають подію Каррінгтона 1–2 вересня 1859 року. Тоді яскраві полярні сяйва спостерігали по всьому світу, а телеграфні системи зазнали масштабних збоїв.

Відтоді відбувалися й інші сильні бурі, хоча й менш потужні. Серед недавніх прикладів — «супербуря Дженніфер Геннон» у травні 2024 року, класифікована як G5 (екстремальна) геомагнітна буря, а також сильна сонячна радіаційна буря рівня S4 (серйозна), що сталася 19 січня 2026 року.

Для опису таких явищ Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) використовує шкали космічної погоди: G- для геомагнітних бур, S- для сонячних радіаційних бур і R- для радіозатемнень. Кожна шкала має рівні від 1 (незначна подія) до 5 (екстремальна).

Наступний крок ESA: місія SHIELD

За словами керівника дослідження, професора космічної фізики Джонатана Іствуда (Jonathan Eastwood) з Імперського коледжу Лондона, успіх HENON може стати «якісним стрибком» у прогнозуванні космічної погоди та підготувати ґрунт для майбутньої операційної місії Європейського космічного агентства SHIELD.

SHIELD (це офіційна назва без розшифрування абревіатури) задумана як масштабоване продовження ідей HENON. Вона також має бути розташована приблизно за 15 мільйонів кілометрів від Землі та забезпечувати безперервний моніторинг сонячних викидів, надаючи до трьох годин попередження про небезпечні події.

Як саме HENON і майбутня SHIELD змінять точність і надійність прогнозів космічної погоди в найближчі роки, поки що невідомо. Але саме такі місії дають змогу перетворювати фундаментальні знання про Сонце на практичний захист технологічної цивілізації.

Наука