вологість:
тиск:
вітер:
Шерстисті носороги жили не лише на Крайній Півночі
18 вересня 2026 р. 22:07
18 вересня 2026 р. 22:07
Значна частина генетичного різноманіття шерстистих носорогів могла виникнути не в арктичній Сибіру, а в помірних широтах Євразії. До такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Science , які об’єднали дані стародавньої ДНК з моделями клімату та місць проживання за останні 500 тисяч років.
Робота показує, що історія виду, пристосованого до холоду, була складнішою за звичну схему «виник на Півночі й розселився на південь». У теплі періоди важливим притулком для популяцій міг слугувати Алтай, а під час похолодань тварини поширювалися звідти в інші регіони Євразії.
Деталі
Міжнародна група під керівництвом Хе Юя (He Yu) з Пекінського університету дослідила 183 викопні зразки з різних частин Євразії. Дослідникам вдалося отримати 29 мітохондріальних геномів, які успадковуються по материнській лінії, та 14 ядерних геномів. Їх порівняли з раніше опублікованими генетичними даними шерстистих носорогів та споріднених видів.
Генетичний аналіз показав, що основне різноманіття материнських ліній формувалося в помірній частині Євразії приблизно 460–420 тисяч років тому, під час тривалого переходу між льодовиковими та міжльодовиковими умовами. Це відрізняє шерстистих носорогів від мамонтів, для яких найважливішим центром генетичного різноманіття вважалася північно-східна Сибір.
Щоб зрозуміти, чи могли регіони з м’якшим кліматом тривалий час залишатися придатними для життя тварин, вчені зіставили місця знахідок із реконструкціями стародавнього клімату та рослинності. Моделі показали, що Алтай міг зберігати сприятливі умови під час потеплінь, а в холодні періоди ставав відправною точкою нового розселення.
Дані також виявили сліди давнього схрещування шерстистого носорога з носорогом Мерка — близьким видом, краще пристосованим до теплого клімату. Такий обмін генами додає ще один рівень до історії популяцій, які неодноразово розділялися й знову зустрічалися під час кліматичних змін.
Чому це важливо
Результати змінюють уявлення про холодолюбних тварин як про види, еволюція яких обов’язково відбувалася в найпівнічніших і найсуворіших районах. Генетичне різноманіття могло тривалий час зберігатися на півдні, а кліматичні цикли не просто зміщували межі ареалу, а й періодично з’єднували раніше ізольовані популяції.
При цьому дослідження не відтворює всю історію виду без прогалин. З 183 перевірених скам’янілостей придатну ДНК вдалося отримати лише з частини зразків, а збереження стародавнього генетичного матеріалу залежить від клімату та місця знахідки. Тому одні регіони представлені краще за інші. Моделі місцезбування також показують ймовірні зони проживання, але не дають змоги простежити реальні переміщення окремих тварин.
Шерстисті носороги зникли близько 11 тисяч років тому. Нова робота пояснює походження та переміщення їхніх популяцій, але сама по собі не встановлює єдину причину вимирання.
Джерело
Сяо-Ле Лей (Xiao-Le Lei) та співавтори. Paleogenomics and habitat modeling reveal temperate Eurasian origins of woolly rhinoceroses . Science, 2026. DOI: 10.1126/science.aed0430.
Огляд дослідження: Phys.org, 14 вересня 2026 року .
Джерело: socportal.info (Наука)
Новини рубріки
МРТ мозку виказала проживання в неблагополучному районі
18 вересня 2026 р. 14:16
Перший за століття новий вид котячих знайшли у Болівії
18 вересня 2026 р. 11:47