Виверження Анак-Кракатау підняло хмару попелу на 15 кілометрів

19 вересня 2026 р. 15:32

19 вересня 2026 р. 15:32

Індонезійський вулкан Анак-Кракатау на початку вересня влаштував тривале вибухове виверження, яке тривало понад добу та підняло хмару попелу до висоти близько 50 000 футів (приблизно 15 км) . Потужний викид попелу й газів порушив авіасполучення над частиною країни та погіршив якість повітря на великих відстанях, зокрема в Джакарті, повідомляє NASA Earth Observatory через ScienceDaily .

Активний вулкан між Явою та Суматрою

Анак-Кракатау — невеликий, але дуже активний вулкан, розташований у протоці між островами Ява та Суматра. Зазвичай його виверження мають відносно помірний характер, однак він здатен на значно небезпечніші події.

На початку вересня 2026 року вулкан перейшов у фазу тривалого вибухового виверження, яке тривало понад 24 години. За цей час у атмосферу потрапили великі об’єми вулканічних газів і попелу. Саме ця подія стала причиною серйозних порушень в авіаперельотах та погіршення якості повітря в кількох регіонах, включно зі столицею Індонезії.

Як супутники побачили хмару попелу

Супутники зафіксували активність Анак-Кракатау 5 вересня, коли вибухові викиди ще тривали. Знімок із приладу OLI (Operational Land Imager) на супутнику Landsat 8 показав яскраву білу хмару вулканічних газів над темнішою коричневою хмарою попелу.

Більш широкий погляд із інструмента VIIRS (Visible Infrared Imaging Radiometer Suite) на борту супутника Suomi NPP дозволив побачити, як вулканічний матеріал розповсюджується над значною частиною регіону.

До 6 вересня метеорологічне агентство Індонезії повідомило, що попіл досягав висоти до 6 000 метрів (20 000 футів) на схід від вулкана та до 15 000 метрів (50 000 футів) на захід.

Закриті аеропорти та тисячі скасованих рейсів

Висока концентрація вулканічного попелу в атмосфері змусила тимчасово закрити вісім аеропортів на островах Ява та Суматра. За повідомленнями ЗМІ, майже 3 000 авіарейсів до та з постраждалого регіону були скасовані чи відкладені.

Попіл також випав у населених районах. Індонезійська платформа гуманітарної координації (Indonesian Humanitarian Coordination Platform, IHCP) відзначила, що особливо постраждали громади на схід від Анак-Кракатау, включаючи Джакарту та інші частини Західної Яви.

Вулканічний попіл може становити ризик для здоров’я, оскільки подразнює дихальні шляхи, очі та шкіру. IHCP наголосила, що цей тип небезпеки відрізняється від диму від торф’яних пожеж, які також трапляються в Індонезії. Попіл і дим мають різні властивості частинок, по-різному переміщуються в атмосфері й потребують відмінних засобів захисту.

Рівень загрози залишається підвищеним

6 вересня вибухова активність Анак-Кракатау послабилася, хоча вулкан продовжував «гриміти». Його поведінка повернулася до більш звичного для нього типу стромболіанських вивержень — це періодичні викиди попелу та іншого вулканічного матеріалу.

До 8 вересня аеропорти відновили роботу. Водночас Анак-Кракатау й надалі залишився на другому за висотою рівні небезпеки за індонезійською шкалою вулканічної загрози, на якому він перебуває ще з початку липня.

Зображення NASA Earth Observatory, створені Міхалою Гаррісон (Michala Garrison) на основі даних Landsat від Геологічної служби США та даних VIIRS від NASA EOSDIS LANCE, GIBS/Worldview і супутника Suomi National Polar-orbiting Partnership, дозволяють простежити не лише силу виверження, а й те, як вулканічний попіл і гази впливають на атмосферу, транспорт і життя людей у великому регіоні.

Наука