Чиновник Генріха VIII міг таємно врятувати католицький рукопис

22 вересня 2026 р. 18:28

22 вересня 2026 р. 18:28

Дослідники встановили, що шість пергаментних аркушів з архіву The Keep у Брайтоні колись були частиною середньовічного рукопису, який зараз зберігається в Єльському університеті. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Notes and Queries , у XVI столітті власником книги був Джон Гейдж — впливовий придворний Генріха VIII та один із організаторів розпуску монастирів.

Автори припускають, що Гейдж, який залишився католиком, міг зберегти релігійну книгу, подібні до якої знищували під час Реформації. Але його підпис підтверджує володіння рукописом, а не обставини його отримання чи свідомий задум врятувати текст.

Деталі

Фрагмент містить кінець 33-го розділу та більшу частину 34-го розділу «Дзеркала блаженного життя Ісуса Христа» Ніколаса Лава. Це англійський переклад і переробка латинського релігійного тексту, завершені приблизно в 1409 році.

Пергаментні аркуші розміром близько 29,5 на 21,5 сантиметра написані одним почерком. На кожній сторінці розміщено один стовпець, що складається приблизно з 36 рядків; трапляються червоні та сині позначки, а початок розділу виділено синьою літерою з червоним орнаментом.

Фрагмент знаходився серед паперів родини Гейдж. Документи передали Археологічному товариству Сассекса в 1929 році, а після кількох переміщень вони опинилися в архівному центрі The Keep. У каталозі аркуші описано як частину проповідей або релігійних роздумів, тому їхній зв’язок із конкретною книгою десятиліттями залишався непоміченим.

Кеті Волтер з Університету Сассекса та Джеймс Вейд з Гіртон-коледжу Кембриджського університету порівняли фрагмент з оцифрованим рукописом Takamiya MS 20 з бібліотеки Бейнеке в Єлі. У ній виявився пробіл саме в тому місці, якому відповідав текст із Брайтона.

Дослідники зіставили послідовність розділів, розмір аркушів і почерк переписувача. Збіги показали, що розрізнені частини колись належали одному примірнику. Фрагмент відокремили від книги до її палітурки у XIX столітті, проте він залишився серед сімейних документів.

На останньому аркуші єльського рукопису зберігся підпис Джона Гейджа. Поруч записані імена інших можливих читачів і власників, зокрема двох жінок, пов’язаних із релігійним життям. Це дозволяє припустити, що до Гейджа книга могла перебувати в монастирському середовищі.

Гейдж обіймав високі посади при дворі Генріха VIII і допомагав організовувати розпуск монастирів у Сурреї, Кенті та Сассексі. Він складав описи майна та брав участь у передачі монастирських цінностей короні. Його садибу Фірл-Плейс частково збудували з каменю розібраного монастиря Льюїс.

При цьому сам Гейдж зберігав католицькі переконання. Автори вважають за можливе, що рукопис потрапив до нього під час конфіскацій і він залишив його у своїй бібліотеці. Інший варіант — книгу раніше винесли з монастиря і передавали між власниками, поки вона не опинилася у придворного.

Чому це важливо

Текст Ніколаса Лава показує, як змінювався політичний зміст релігійної книги. На початку XV століття «Дзеркало» вважалося ортодоксальною відповіддю лолладам, які виступали за доступ до Біблії англійською мовою, і отримало схвалення архієпископа Томаса Арундела.

Через століття ті самі сторінки стали підозрілими. У книзі захищалися усна сповідь священику, католицьке розуміння таїнств та реальна присутність тіла й крові Христа в євхаристії — питання, що опинилися в центрі конфліктів англійської Реформації.

До наших днів збереглося близько 65 примірників тексту Лава, що свідчить про його середньовічну популярність. Нова атрибуція допомагає відтворити долю одного з них і показує, що книги епохи Реформації не тільки знищували: їх також ховали, передавали та зберігали в приватних колекціях.

Знахідка водночас виявляє обмеження архівних каталогів. Фрагмент був відомий фахівцям і фізично доступний, але неточний опис заважав пов’язати його з потрібним рукописом. Рішення з’явилося завдяки цифровій копії книги, що знаходиться приблизно за 5600 кілометрів від Брайтона.

Версія про таємне врятування залишається інтерпретацією. Дослідження доводить походження аркушів і належність книги Гейджу, але не встановлює, хто виніс її з монастиря, коли саме це сталося і чи усвідомлював власник свої дії як опір королівській політиці.

Джерело

Katie Walter, James Wade. «Дзеркало благословенного життя Ісуса Христа» Ніколаса Лава: зниклий фрагмент із Takamiya MS 20 у фондах The Keep . Notes and Queries, 2026. DOI: 10.1093/notesj/gjag103.

Додатковий контекст: Виконавець розпорядження Генріха VIII про розпуск монастирів сховав католицький рукопис — його втрачені сторінки щойно було віднайдено , Phys.org, 16 вересня 2026 року.

Наука