Контакт із мовою навчив собак розпізнавати слова, як це роблять люди

25 вересня 2026 р. 13:31

25 вересня 2026 р. 13:31

Контакту з мовленням виявилося достатньо для того, щоб мозок собак почав розділяти потік мовлення на окремі слова так, як це робить людський мозок. Досі науковці вважали, що така обробка слів мозком притаманна лише людям і є наслідком пристосування людини до самостійного мовлення. Однак нові результати показують, що навчитися так обробляти мову може й мозок тварини, еволюційно віддаленої від людини, завдяки простому вмінню розпізнавати повторювані елементи. Дослідження опублікували в журналі Science .

Собака з електродами для вимірювання електричної активності мозку під час прослуховування мовлення. Sarolta Szilágyi

Чим особлива обробка мовлення людським мозком?

На відміну від решти приматів, під час обробки мовлення у людини мозок краще розпізнає приголосні та за ними визначає межі складів і слів, хоча вони є не такими гучними й не так вирізняються, як голосні. Протягом довгого часу таке «упередження на користь приголосних» науковці вважали виключно людською рисою, що еволюціонувала разом зі здатністю до мовлення. Однак існувала й інша гіпотеза — що таке упередження виникає через постійний контакт із мовою, а отже, може з’являтися і в інших видів, які з нею контактують, зокрема в собак.

Щоб це перевірити, науковці запросили до дослідження 20 добровольців і 20 собак, що були домашніми улюбленцями. За допомогою електродів на поверхні голови в них вимірювали електричну активність, поки вмикали три різні записи з потоком неіснуючих слів, при цьому в усіх записах між словами не було павз, які допомагали б їх розділяти. Але перший запис був розбитий на трискладові «слова» за допомогою приголосних, що окреслювали межі слова, другий — аналогічно, але за допомогою голосних, тоді як у третьому не було повторів складів, які допомогли б виділити окремі слова.

Підготований до вимірювання активності мозку собака та його власниця. Boglárka Morvai

Як виявилося, і в людей, і в собак мозок синхронізувався найсильніше саме з ритмом приголосних, що й очікували у випадку упередження на користь них. На додачу до цього, приблизно за 400 мілісекунд після початку кожного «слова» в обох видів виявляли спалах активності мозку, який пов’язують із розпізнаванням окремого слова. У собак такий спалах був лише під час прослуховування першого запису, що свідчить про наявність у них упередження на користь приголосних.

Мозок людей, своєю чергою, демонстрував подібну, хоча й слабшу активність, і тоді, коли вмикали другий запис. Це вказує на те, що пристосування до мовлення зробило людський мозок здатним сприймати мову більш гнучко, орієнтуючись і на голосні також. Водночас упередження на користь приголосних виявили навіть у тих собак, які раннє життя провели на вулиці чи в притулку, а не в оточенні людей. Це означає, що це упередження може виникнути навіть без змін у мозку на ранніх етапах розвитку.

Як добре собаки розуміють мовлення

🧠 Вимірявши електричну активність мозку, науковці підтвердили , що собаки можуть вивчати назви предметів, з якими стикаються в повсякденному житті.

🐶 Ба більше — собаки змогли зрозуміти слова з популярних кнопок для дресирування та навіть використали їх, щоб поспілкуватися зі своїми господарями.

👂 А обдаровані собаки, яким легко дається вивчення назв іграшок, змогли вивчити їх навіть з підслуховування розмов господарів, не спрямованих на них.

Наука