Собаки виділяють слова в потоці мовлення, орієнтуючись на приголосні

03 жовтня 2026 р. 18:01

03 жовтня 2026 р. 18:01

Мозок домашніх собак здатний виявляти повторювані «словесні» структури в безперервній мові та сильніше реагує на послідовність приголосних, ніж на послідовність голосних. Такий результат отримали дослідники Університету Етвеша Лоранда в Будапешті у роботі, опублікованій у журналі Science .

Це перше свідчення так званої прихильності до приголосних під час сегментації мовлення у виду, відмінного від людини. Однак дослідження не свідчить про те, що собаки розуміють зміст почутих слів або володіють мовою: вчені вимірювали, як мозок виявляє повторювані звукові закономірності у штучно складених потоках мовлення.

Деталі

Як проводили експеримент

Дослідники порівняли реакції мозку 20 дорослих людей і 20 домашніх собак. Учасники слухали безперервні звукові послідовності без пауз та інших підказок, які могли б прямо вказувати на межі між словами.

Було три типи звукових потоків. У першому повторювані поєднання приголосних утворювали каркас трискладних псевдослів, а голосні між ними могли змінюватися. У другому повторювався малюнок голосних, а приголосні змінювалися. У контрольному варіанті стійких словесних закономірностей не було.

Активність мозку вимірювали за допомогою неінвазивної електроенцефалографії. Дослідників цікавила нейронна синхронізація: якщо мозок виявляє регулярний ритм у звуках, електрична активність починає сильніше слідувати цьому ритму.

Що показала ЕЕГ

І в людей, і у собак мозок сильніше синхронізувався з ритмом трискладних «слів», коли їхня структура визначалася приголосними. Така реакція була вираженішою, ніж у потоках із повторюваними голосними та у випадковій контрольній послідовності.

Додатковий ефект з’явився приблизно через 400 мілісекунд після початку кожного псевдослова. Зміна електричної активності спостерігалася у людей і собак саме в умовах із повторюваними приголосними. Автори пов’язують цей часовий діапазон із поділом безперервного мовлення на окремі одиниці.

Собаки, які перші три місяці життя провели на вулиці або в притулку, а не в домашньому середовищі з постійною людською мовою, демонстрували подібну перевагу приголосних. Автори вважають це аргументом проти пояснення, згідно з яким такий тип обробки повинен обов’язково формуватися лише в ранній чутливий період.

При цьому між видами виявилися істотні відмінності. Люди могли відстежувати й слова, структура яких визначалася голосними, хоча й слабкіше, ніж слова з приголосним каркасом. У собак такого ефекту не виявили. Крім того, мозок обох видів відстежував ритм складів, але лише людський мозок синхронізувався з дрібнішим ритмом окремих мовних звуків.

Чому це важливо

У багатьох людських мовах приголосні несуть більше інформації, необхідної для розрізнення слів, ніж голосні. Раніше така перевага при поділі безперервного мовлення на слова вважалася особливістю людської обробки мови. Нове дослідження показує, що подібна нейронна стратегія може виникати й у виду, який не володіє людськими мовними здібностями, але постійно чує мовлення.

Автори припускають, що регулярного контакту з мовленням та здатності виявляти повторювані закономірності може бути достатньо для формування такого зміщення. При цьому дослідження не дозволяє остаточно визначити його походження: перевага до голосних у собак може бути пов’язана з одомашненням та тривалим співіснуванням з людиною або відображати більш загальну слухову чи когнітивну здатність.

Є й обмеження. В експерименті брали участь лише 20 собак, стимули являли собою штучні трискладові псевдослова, а нейронне відстеження звукової структури не рівнозначне розумінню значення слів. Тому результат свідчить про механізм обробки мовного потоку, а не про наявність у собак людської мови.

Джерело

Богларка Морваї (Boglárka Morvai) та співавтори, «Neural evidence that dogs segment the speech they hear with a humanlike consonant bias» , Science, 24 вересня 2026 року, DOI: 10.1126/science.adw7709.

Офіційний опис експерименту Університету Етвеша Лоранда: Speech shapes dog brains .

Наука