Вчені виявили п’ять різних форм депресії

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Вчені виявили п’ять різних форм депресії

04 жовтня 2026 р. 12:43

04 жовтня 2026 р. 12:43

Депресія може здаватися одним захворюванням, але на рівні мозку вона може проявлятися зовсім по-різному. Дослідники Університету Гельсінкі виявили п’ять варіантів активності мозку у людей із великим депресивним розладом - і кожен із них був пов’язаний із різним поєднанням симптомів.

Вчені дослідили мозкову активність 263 осіб із депресією та порівняли її з показниками 75 здорових учасників . За допомогою магнітоенцефалографії вони оцінювали, наскільки активно різні ділянки мозку обмінюються сигналами між собою.

Аналіз дозволив розділити учасників із депресією на п’ять груп. При цьому відмінності виявилися досить помітними.

Перша група характеризувалася дуже сильними зв’язками між різними ділянками мозку. У цих людей частіше спостерігалися виражена депресія та тривога, нав’язливі думки та серйозні труднощі в повсякденному житті.

У другій групі зв’язки між ділянками мозку були слабшими. У середньому симптоми депресії у цих учасників також були менш вираженими.

Для третьої групи було характерне ослаблення зв’язків одразу в багатьох ділянках мозку. При цьому саме у цих людей особливо часто й сильно проявлялися симптоми, пов’язані з посттравматичним стресом .

Четверта група виявилася більш неоднорідною: одні мозкові зв’язки були ослаблені, інші, навпаки, посилені. Учасники цієї групи частіше стикалися з вираженою депресією, вживанням психоактивних речовин та низьким рівнем загального благополуччя.

Нарешті, п’ята група мала особливо сильні зв’язки між ділянками мозку. При цьому серед цих учасників частіше зустрічалося вживання психоактивних речовин, а симптоми, пов’язані з травматичним досвідом, спостерігалися рідше.

Усі п’ять варіантів відрізнялися від картини, яку вчені спостерігали у здорових людей. Причому відрізнялася не лише загальна сила зв’язків, а й те, які саме ділянки мозку взаємодіяли між собою та яким чином .

Результати дослідження ставлять під сумнів уявлення про депресію як про повністю однорідне захворювання. Дві людини можуть мати один і той самий діагноз, але при цьому їхній мозок може працювати за суттєво різними схемами.

Дивно спостерігати протилежні картини активності мозку при одному й тому ж діагнозі депресії, — зазначили дослідники.

На думку вчених, такі дані в майбутньому можуть допомогти наблизитися до більш персоналізованого лікування . Замість однакового підходу для всіх пацієнтів лікарі потенційно зможуть враховувати особливості роботи мозку та переважаючі симптоми конкретної людини.

Однак до практичного застосування цих результатів ще далеко. Виявлені п’ять груп показують зв’язок між особливостями мозкової активності та симптомами, але самі по собі поки що не є готовою системою діагностики або способом вибору конкретного лікування.