Балтійське море переживає екологічний зсув: 5 висновків дослідження

09 жовтня 2026 р. 20:04

09 жовтня 2026 р. 20:04

У північній частині Балтійського моря змінюється сама логіка функціонування екосистеми: за останні три десятиліття Ботнічне море перейшло від переважного дефіциту фосфору до дефіциту азоту. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в Scientific Reports , яке ґрунтується на шведських і фінських даних моніторингу за 1994–2023 роки.

Ця зміна є важливою, оскільки співвідношення азоту й фосфору впливає на те, які мікроорганізми отримують перевагу, та на ймовірність масового цвітіння ціанобактерій. Нижче — п’ять висновків, які безпосередньо випливають із дослідження, та межі того, що вчені наразі можуть стверджувати.

Деталі

1. Фосфору стало більше, а азоту — стільки ж або менше

У більшості обстежених районів концентрації неорганічного фосфору за 30 років зросли, тоді як концентрації неорганічного азоту або знижувалися, або залишалися без помітного зростання. Через це відношення DIN:DIP — співвідношення розчиненого неорганічного азоту до розчиненого неорганічного фосфору — помітно зменшилося.

Для екосистеми це має принципове значення: саме доступність цих поживних елементів обмежує ріст фітопланктону. Якщо раніше в північній частині Балтики головним обмежувальним фактором вважався фосфор, то тепер у багатьох районах ситуація змінилася на протилежну.

2. Ботнічне море вже перейшло до азотного обмеження

Автори дійшли висновку, що Ботнічне море — південна частина Ботнічної затоки між Швецією та Фінляндією — після рубежу 2000-х років фактично перейшло від фосфорного до азотного обмеження первинної продукції.

Це не просто зміна одного хімічного показника. Елемент, що обмежує, впливає на склад фітопланктону, харчові ланцюги та реакцію моря на подальше надходження поживних речовин.

3. Північна частина Ботнічної затоки поки що залишається фосфорно-обмеженою

Ботнічна затока на крайній півночі ще не подолала цей рубіж повністю. Однак у його західних прибережних та відкритих водах співвідношення азоту до фосфору знижується настільки швидко, що за умови збереження лінійного тренду перехід до азотного обмеження можливий приблизно через 10–40 років.

Це саме екстраполяція поточного тренду, а не точний прогноз. На фінському узбережжі північної частини затоки автори, наприклад, не виявили статистично значущого зростання вмісту фосфору й окремо зазначають, що причини регіональних відмінностей потребують подальшого вивчення.

4. Нові умови можуть посилювати цвітіння ціанобактерій

Азотне обмеження дає перевагу ниткоподібним азотфіксуючим ціанобактеріям: вони здатні використовувати молекулярний азот і тому краще конкурують у воді, де звичайним видам фітопланктону азоту не вистачає.

Дослідження пов’язує зростання вмісту фосфору в Ботнічній затоці зі збільшенням первинної продукції та частішою присутністю таких ціанобактерій. Це підвищує ризик цвітіння води та пов’язаних з евтрофікацією наслідків — погіршення прозорості, дефіциту кисню біля дна та перебудови харчових ланцюгів.

5. Керувати лише фосфором вже може бути недостатньо

Історично заходи для північної Балтики багато в чому ґрунтувалися на припущенні, що екосистему насамперед обмежує фосфор. Автори вважають, що за нинішніх змін стратегія має враховувати одночасно й азот, і фосфор.

Однією з ймовірних причин зростання вмісту фосфору вчені називають перенесення вод, багатих на фосфор, із центральної Балтики на північ. Однак дослідження не доводить існування єдиного джерела змін: місцеві наземні навантаження в регіоні скорочувалися або залишалися стабільними, тому механізм вимагає подальшого аналізу.

Чому це важливо

Дослідження показує, наскільки швидко може змінитися екологічний режим цілого морського басейну навіть тоді, коли управлінські правила десятиліттями ґрунтувалися на протилежному припущенні. Для Балтійського моря це особливо важливо, оскільки різні його частини пов’язані водообміном і не можуть ефективно управлятися як повністю ізольовані системи.

У дослідженні використано багаторічні державні ряди спостережень Швеції та Фінляндії, зимові концентрації поживних речовин у верхніх 10 метрах води та додаткові експерименти з внесенням азоту й фосфору. Така методика добре показує довгостроковий зсув, але не перетворює кожен виявлений зв’язок на доведену причинно-наслідкову залежність.

Тому висновок про зростаючий ризик цвітіння ціанобактерій обґрунтований як екологічна тенденція, але не означає, що кожне конкретне літо тепер обов’язково супроводжуватиметься сильним цвітінням: на нього також впливають температура, освітленість, вітрові умови та інші фактори.

Джерело

Основне джерело: Siv Huseby, Agneta Andersson, Karolina Ida Anna Eriksson, Sonia Brugel, Joakim Ahlgren. Rapid change of limiting nutrient in the Gulf of Bothnia, northern Baltic Sea . Scientific Reports 16, 27798 (2026), DOI: 10.1038/s41598-026-69219-6.

Додатковий контекст та коментарі авторів: прес-реліз Університету Умео від 2 жовтня 2026 року.

Наука