Яскраві фейки в соцмережах швидше привертають увагу, але гірше запам’ятовуються

14 жовтня 2026 р. 23:27

14 жовтня 2026 р. 23:27

Фейковий допис у стрічці соцмережі привертає увагу швидше, якщо за насиченістю кольору він виділяється серед сусідніх публікацій. Але це не означає, що людина довше його розглядає або краще запам’ятовує: такі результати дослідження, опублікованого в журналі Computers in Human Behavior .

Дослідники простежили за рухами очей 347 мешканців США під час перегляду імітації стрічки соцмережі. Їх цікавило не те, чи повірять люди неправдивому повідомленню, а те, як навколишні зображення спрямовують увагу.

Деталі

Як провели експеримент

Команда Чжійон Лі (Jiyoung Lee) з Університету Сонгюнгван та її колеги вивчали візуальну дезінформацію — оманливі зображення та публікації із зображеннями. Раніше подібні повідомлення часто досліджували окремо від інших дописів. Тут науковці порівняли їхнє сприйняття в оточенні іншого контенту.

У дослідженні взяли участь 347 осіб із США, залучених через платформу Prolific. Середній вік — 40,35 року; жінки становили 56,5 % вибірки. Експеримент проводили онлайн на комп’ютері, а рухи очей відстежували дистанційно за допомогою веб-камери.

Учасників випадковим чином розподілили за двома умовами. У першій недостовірна публікація була більш насиченою та візуально помітною, а сусідні дописи виглядали приглушеними. У другому — яскравішими були навколишні публікації, тоді як сам фейковий пост виглядав менш виразним.

Дослідники вимірювали три показники: час до першого фіксування погляду на цільовому дописі, загальну тривалість його перегляду та подальше відтворення змісту. Це дозволило відокремити початкове привернення уваги від більш тривалого розгляду та запам’ятовування.

Що показало відстеження погляду

Коли недостовірна публікація виділялася на тлі сусідніх дописів, погляд учасників швидше зупинявся на ній. Важливим виявився саме відносний контраст: помітність окремого зображення залежала від його візуального оточення.

При цьому дослідники не виявили статистично значущих відмінностей між групами ані за загальним часом перегляду фейкового допису, ані за запам’ятовуванням повідомлення. Більш рання увага не призвела до тривалішого розгляду чи кращого відтворення змісту.

Дослідження не доводить, що барвисті фейки здаються правдоподібнішими або що ними частіше діляться. Довіру до повідомлення, ймовірність репосту та зміну переконань у цьому експерименті не оцінювали.

Чому це важливо

Перш ніж оцінити правдивість повідомлення, користувач повинен його помітити. Дослідження показує, що на першу візуальну увагу впливає не лише оформлення конкретного допису, а й його контраст з іншими матеріалами. Для дослідників дезінформації це привід враховувати структуру всієї стрічки, а не аналізувати публікації поодинці.

У дослідження є обмеження. Це був контрольований онлайн-експеримент з імітацією стрічки, а не спостереження за повсякденним використанням Instagram чи TikTok. Учасники зі США виконували завдання на комп’ютері; висновки не можна без додаткової перевірки поширювати на інші країни, реальні алгоритми рекомендацій та перегляд зі смартфона.

Читачеві корисно пам’ятати: яскраве зображення здатне привернути увагу, але нічого не говорить про достовірність самого повідомлення. Джерело та факти варто перевіряти незалежно від оформлення. В іншому дослідженні, про яке раніше писав SocPortal , вивчали, як підписка на перевірені новинні акаунти впливає на знання та розпізнавання фейків; нова робота присвячена більш ранньому етапу — спрямуванню погляду.

Джерело

Оригінальна наукова стаття: Zexin Ma, Jiyoung Lee, Jiyoun Suk. Beyond the post: Effects of vividness dominance on attention and recall of visual misinformation on social media . Computers in Human Behavior, том 183, жовтень 2026 року, стаття 109058. DOI: 10.1016/j.chb.2026.109058 .

Додатково: прес-реліз Університету Сонгюнгван від 12 жовтня 2026 року . У базі наукових публікацій зазначено фінансування Національного дослідницького фонду Кореї за підтримки уряду Республіки Корея (грант RS-2024-00339271).

Наука