Чому нас дратує чужа музика: науковці назвали п’ять причин

15 жовтня 2026 р. 21:18

15 жовтня 2026 р. 21:18

Якщо чийсь плейлист змушує шукати кнопку «вимкнути», справа може бути не лише в мелодії. Дослідження міжнародної команди психологів показало: причини музичної неприязні можна об’єднати в п’ять груп. При цьому найсильніше з вираженим відторгненням пов’язані неприємні емоції та відчуття, що музика не відповідає уявленням людини про себе.

Автори проаналізували відповіді 1078 учасників, які оцінювали 49 музичних жанрів. Їхній висновок простий, хоча й не дуже втішний для тих, хто сперечається про ідеальний плейлист: музика, яку не люблять, може дратувати не тільки своїм звучанням, а й тим, з якими людьми, настроями та цінностями вона асоціюється.

Деталі

Дослідження провели Юлія Меррілл (Julia Merrill), Клаус Фрілер (Klaus Frieler) з Інституту емпіричної естетики Товариства Макса Планка в Німеччині та Аманда Краузе (Amanda E. Krause) з Університету Джеймса Кука в Австралії. Стаття вийшла 1 жовтня 2026 року в журналі Annals of the New York Academy of Sciences.

В онлайн-опитуванні взяли участь мешканці США (458 осіб), Австралії (253), Сінгапуру (240), Китаю (55) та інших країн (72). Середній вік становив близько 23 років. Учасники оцінювали свою обізнаність із 49 жанрами та ступінь симпатії до них. Для жанрів, які отримали низькі оцінки, учасникам пропонували вказати причини неприязні: до чотирьох жанрів на особу та 42 твердження для оцінки. До аналізу причин увійшли відповіді 971 учасника.

За допомогою статистичних методів — мережевого та факторного аналізу — автори звели відповіді до п’яти взаємопов’язаних вимірів. Це не п’ять типів людей і не список «найгірших» жанрів: у одного слухача можуть одночасно спрацювати кілька причин.

1. «Просто неприємно»: емоційне відторгнення

Іноді музика викликає негайну негативну реакцію: не хочеться слухати, і все. Дослідники позначили цей фактор як displeasure — незадоволення. Він виявився найбільш тісно пов’язаним із силою антипатії: чим вища негативна емоційна оцінка, тим вираженіша неприязнь до жанру.

Це не означає, що для неприємного звучання існує універсальний рецепт. Учасники описували власні реакції, а дослідники не вимірювали фізіологічний стрес від конкретних записів.

2. «Занадто складно»: мелодія не дає себе розгадати

Другий фактор — сприймана складність. Комусь музичний твір здається перевантаженим, хаотичним або непередбачуваним. У дослідженні такі оцінки частіше зустрічалися стосовно деяких електронних жанрів, металу та репу. Але це характеристика сприйняття опитаних, а не доказ того, що один жанр об’єктивно складніший за інший.

Сама по собі оцінка складності не була таким же переконливим показником інтенсивної неприязні, як емоційний дискомфорт. Складно — ще не обов’язково нестерпно.

3. «Занадто багато почуттів»: неприйняття сентиментальності

Третій фактор пов’язаний з емоційною подачею. Виразний вокал, підкреслена ніжність, повільний темп або драматичний настрій можуть сприйматися як надмірні. Автори назвали цей вимір sentimentality — сентиментальність.

У дослідженні цей мотив частіше проявлявся в оцінках, наприклад, мюзиклів, опери та госпелу. Ставлення до такої емоційності помітно змінювалося в різних культурних групах. Однак дискомфорт від надмірної сентиментальності не рівнозначний сильній ненависті до музики.

4. «Це не про мене»: невідповідність ідентичності

Музика може асоціюватися з певним колом людей, стилем життя або світоглядом. Якщо слухачеві чужі ці асоціації, він здатний відкидати жанр, навіть не розбираючись у його перевагах. Дослідники назвали цей фактор social incongruence — соціальна невідповідність.

Саме воно, поряд із безпосереднім незадоволенням, було найтісніше пов’язане з вираженою неприязню. Вчені не стверджують, що за плейлистом можна надійно визначити характер чи переконання людини: мова йде про асоціації, про які повідомляють самі учасники.

5. «Знову ця пісня!»: неприйняття масовості

П’ятий фактор — ставлення до мейнстріму. Музика може дратувати через надмірну популярність, відчуття повторюваності або нав’язливу присутність усюди. У дослідженні цей мотив проявлявся щодо деяких різновидів поп-музики, зокрема K-pop, та сезонного репертуару.

Але «набридло слухати» — це не те саме, що «це погана музика». Автори досліджували причини антипатії, а не художню якість композицій. І сам лише фактор масовості не пояснював сильне відторгнення так само добре, як негативні емоції та соціальна невідповідність.

Чому це важливо

Дослідження допомагає зрозуміти, чому суперечка про музику так швидко перетворюється на суперечку про смаки та приналежність. Одна й та сама пісня для когось пов’язана з близькими людьми та приємними спогадами, а для іншого — з небажаними асоціаціями. Відмова слухати певний жанр іноді стає способом позначити межі власних уподобань та соціальної ідентичності.

Автори також виявили, що особисті особливості та способи взаємодії з музикою в їхніх моделях пояснювали більше відмінностей у мотивах неприязні, ніж країна проживання: 3,3% проти 1,1% варіації. Але обидва показники невеликі. Робити з них висновок, нібито культура не впливає на музичний смак, не можна.

Є й обмеження. Це дослідження анкетних відповідей, а не експеримент, що доводить причини реакції на пісню. Учасники були переважно молодими, опитування проводилося англійською мовою, а група з Китаю налічувала всього 55 осіб. Самі автори закликають обережно трактувати міждержавні відмінності. Результати не дозволяють судити про кожну людину або присвоювати жанрам звання «найбільш дратівливих».

Практичний висновок мирний: якщо колега просить змінити музику або друг не поділяє вашого захоплення улюбленим виконавцем, це не обов’язково спроба образити ваш смак. Можливо, ви чуєте один трек, а емоційно й соціально — дві різні історії.

Джерело

Оригінальна наукова робота: Julia Merrill, Klaus Frieler, Amanda E. Krause. Structure of Musical Dislikes: Findings From Multiple Genres and Countries . Annals of the New York Academy of Sciences, том 1564, випуск 1, e70408; опублікована 1 жовтня 2026 року. DOI: 10.1111/nyas.70408. Відкритий доступ до статті забезпечено за підтримки Projekt DEAL; автори зазначили відсутність конфлікту інтересів.

Додатково: повідомлення Університету Джеймса Кука від 13 жовтня 2026 року та публікація Phys.org . Дані та методологічні обмеження звірені з повною рецензованою статтею.

Наука