В Англії відновили історію забутого могильника залізної доби

16 жовтня 2026 р. 23:21

16 жовтня 2026 р. 23:21

В Англії відтворили історію могильника, який археологи вважали майже втраченим після розкопок 1955 року. Сучасний аналіз збережених кісток та архівних матеріалів показав, що людей тут ховали з кінця залізного віку і щонайменше до II століття нашої ери. Результати опубліковано в Oxford Journal of Archaeology .

Йдеться про кладовище Хайстед (Highsted) поблизу міста Сіттінгборн у графстві Кент. Його історія важлива не лише через стародавні поховання: дослідникам довелося заново збирати відомості про знахідки, які десятиліттями були розкидані по різних колекціях або зникли.

Деталі

Як кладовище зникло після розкопок

У 1955 році робітники крейдяного кар’єру виявили людський череп. Почалися термінові рятувальні розкопки, оскільки видобуток крейди загрожував зруйнувати решту могил. Археологи зафіксували близько 20 поховань із тілами, що не були спалені, та ще шість можливих кремацій — загалом до 26 поховань. Серед знахідок були керамічні посудини та фібула — застібка для одягу.

Після завершення робіт матеріали так і не були повноцінно опубліковані. Частина предметів опинилася в приватних руках, частина документації зникла; існують різні, остаточно не підтверджені версії щодо долі архіву. До нового дослідження вдалося розшукати лише чотири посудини та частину людських останків.

Стан колекції ускладнював роботу: кістки колись зберігалися в паперових пакетах у вологому приміщенні. Пакети зруйнувалися, і фрагменти різних скелетів змішалися. Тому визначити, кому спочатку належала кожна кістка, вже неможливо.

Що було встановлено під час повторного дослідження

У 2018 році археолог Майкл Легге (Michael Legge) почав вивчати залишки колекції в музеї Мейдстона. Разом із колегами він зіставив старі фотографії, газетні публікації, музейні записи та свідчення людей, пов’язаних із розкопками. Потім дослідники провели остеологічний аналіз кісток, радіовуглецеве датування, аналіз стародавньої ДНК та ізотопів.

Хоча через змішування останків неможливо відтворити окремі скелети, вдалося встановити мінімальну кількість людей — 17. Серед них були дорослі чоловіки, жінки та щонайменше одна дитина. На деяких щелепах помітні сліди втрати корінних зубів ще за життя; в одному черепі виявлено пошкодження, можлива причина якого залишається незрозумілою.

Радіовуглецеві датування показали, що кладовище використовували від пізньої залізної доби до римського періоду, включаючи II століття нашої ери та, можливо, пізніший час. Тобто місцеві похоронні традиції зберігалися й після римського завоювання Британії.

Місцеві жителі та незвичайні похоронні обряди

ДНК вдалося дослідити у шести осіб. Загалом ці дані свідчать про генетичну схожість із населенням південної Британії залізного віку. У одного з похованих виявлено ознаки можливих зв’язків із населенням континентальної Європи, однак за ними неможливо з упевненістю встановити місце народження конкретної людини.

Ізотопні показники свідчать, що досліджені люди в основному виросли поблизу Хайстеда і харчувалися подібним чином; дослідники також відзначають використання морських харчових ресурсів. Деякі особливості раціону можуть відображати зміни після римського завоювання, але самі по собі не вказують, які саме страви їли ці люди.

За обрядом поховання Хайстед близький до могильника Мілл-Хілл (Mill Hill) поблизу міста Діл. Цей тип поховань археологи називають Deal-rite . Якщо початкові відомості про 26 могил є правильними, Хайстед може виявитися третім за величиною відомим пам’ятником цієї традиції.

Окреме питання — шість ймовірних кремацій. Деякі давні описи припускають використання обряду bustum : похоронне багаття розпалювали безпосередньо над могилою, а останки потім потрапляли всередину. Такі поховання відомі в континентальній Європі, але для Хайстеда ця інтерпретація залишається гіпотезою: частина контексту розкопок безповоротно втрачена.

Чому це важливо

Дослідження показує, що занедбана музейна колекція може дати нові відомості навіть через сім десятиліть. Старі газетні замітки, фотографії та фрагменти скелетів разом дозволили відтворити хронологію кладовища та побачити, як місцеве населення жило на рубежі двох епох.

Знахідки також допомагають уникнути спрощеного уявлення про римське завоювання як про миттєву зміну населення та традицій. Похоронні звичаї на південному сході Британії могли зберігати місцеві риси, водночас зазнаючи впливу континентальних традицій. Але один могильник не відображає всього населення римської Британії.

Висновки обмежені станом колекції: частина предметів і документів втрачена, кістки перемішані, а спірні обряди неможливо перевірити повторними розкопками в первісному контексті. Тому твердження щодо кількості могил, походження окремих осіб та способу кремації потребують застережень.

Джерело

Michael Legge та співавтори, Rediscovering the Dead: Reanalysis of a Lost Iron Age Cemetery at Highsted, Kent . Oxford Journal of Archaeology , опубліковано онлайн 29 вересня 2026 року. DOI: 10.1111/ojoa.70030. Опис дослідження та авторська версія у репозитарії Йоркського університету ; репортаж Phys.org від 14 жовтня 2026 року .

Наука