Новий хижий динозавр з гігантськими кігтями виявився у музеї

18 жовтня 2026 р. 13:20

18 жовтня 2026 р. 13:20

Фрагмент динозаврового черепа, який майже сто років пролежав у музейній шухляді, виявився рештками раніше невідомого хижака з величезними вигнутими кігтями. Тварина, за розмірами близька до великого тигра, жила на території сучасної Британії приблизно 120 мільйонів років тому . Про це повідомляє команда з University College London (UCL), яка переописала знахідку з колекції Лондонського Музею природознавства, у матеріалі SciTechDaily .

Новий вид став першим відомим європейським представником загадкової групи м’ясоїдних динозаврів — мегарапторів . Ці спритні двоногі хижаки були близькими родичами тиранозаврів, але полювали інакше: замість надпотужних щелеп вони покладалися на сильні передні кінцівки та великі вигнуті кігті.

«Непереможна воїтелька» з ранньої крейди

Новий динозавр отримав назву Invictibellatrix amberina . Родова назва Invictibellatrix перекладається як «непереможна воїтелька», що відсилає до того, що мегараптори згодом стали одними з найгрізніших хижаків свого часу.

За словами провідного автора дослідження Кассіуса Моррісона (Cassius Morrison) з кафедри наук про Землю UCL, за аналогією з найближчими родичами Invictibellatrix, ймовірно, досягала 3–4 метрів у довжину і трохи більше 1,5 метра у висоту — приблизно з людину. Вона, ймовірно, мала пір’я, а її кігті могли сягати 10–20 сантиметрів .

Такий хижак, за оцінками дослідників, полював на дрібних динозаврів, ящірок і ссавців, займаючи в екосистемі роль, подібну до сучасної гієни. Хоча Invictibellatrix не була верхівковим хижаком свого часу, для людини, якби ми тоді існували, вона могла б бути небезпечнішою за T. rex: наші розміри і вага ідеально підходили б під її типову здобич.

Фрагмент черепа, що пролежав у шухляді 100 років

Єдиний відомий на сьогодні зразок Invictibellatrix — це фрагмент задньої частини черепа, знайдений на острові Вайт (Isle of Wight) і переданий до колекції Музею природознавства ще у 1924 році . Його зібрав аматор-палеонтолог Реджинальд Волтер Тулі (Reginald Walter Tooley), який загалом віднайшов понад тисячу викопних решток.

Попри наукову цінність, кістка десятиліттями залишалася майже непоміченою серед інших зразків. Лише через майже століття дослідники детально її вивчили і зрозуміли, що мають справу з новим видом динозавра.

Щоб не пошкодити рідкісний зразок, команда застосувала комп’ютерну томографію (КТ) . Це дозволило створити детальну 3D-реконструкцію фрагмента черепа та цифрову модель внутрішнього простору, де колись розміщувався мозок тварини.

Отримані структури порівняли з черепами й мозковими коробками інших хижих динозаврів — тиранозаврів, спінозаврів, «рапторів» та інших двоногих тероподів. Кілька незвичних анатомічних рис, зокрема овальний отвір у місці з’єднання спинного мозку з мозком і характерний «пісочний годинник»-подібний гребінь, вказали, що це не відомий раніше вид.

Додаткову підтримку надали комп’ютерні алгоритми: порівняння набору анатомічних ознак із базою інших динозаврів щоразу показувало, що зразок належить до групи мегарапторів.

Відсутня ланка в історії мегарапторів

Мегараптори залишаються однією з найменш вивчених груп великих хижих динозаврів, головно через рідкість їхніх решток. Довгий час палеонтологи намагалися з’ясувати, де саме вони виникли і як поширилися давніми континентами.

Одна з провідних гіпотез припускала, що мегараптори спершу еволюціонували в Азії, потім пройшли через Європу і дісталися Гондвани (території сучасних Африки, Південної Америки та Антарктиди). Там деякі види стали верхівковими хижаками своїх екосистем.

Однак до відкриття Invictibellatrix у цій картині бракувало ключового елементу: у Європі не було відомо жодного мегараптора . Новий вид став першим прямим доказом того, що ці динозаври справді мешкали на європейських територіях.

Автори роботи використали математичні моделі, щоб простежити еволюційну історію мегарапторів і зміну їхнього ареалу. Вони поєднали дані про відомі викопні рештки, родинні зв’язки між видами, давню географію та кліматичні умови.

Результати свідчать, що в ранній крейді, у часи Invictibellatrix, мегараптори були широко поширені по світу. Проте протягом наступних десятків мільйонів років їхня доля різко змінилася.

До пізньої крейди група, ймовірно, зникла з Лавразії — північного суперконтиненту, до якого входили території сучасних Північної Америки, Європи та більшої частини Азії. Натомість у Гондвані деякі мегараптори перетворилися на гігантських хижаків із вигнутими кігтями до 35 сантиметрів завдовжки. Один із найвідоміших прикладів — Maip macrothorax з території сучасної Аргентини, довжиною близько 9–10 метрів і масою, порівнянною зі слоном.

Чому мегараптори зникли з північних регіонів, досі незрозуміло. У дослідженні не вдалося встановити однозначну причину, але можливими чинниками називають зміни клімату, перебудову середовищ існування та конкуренцію з іншими великими хижаками, зокрема тиранозаврами.

Сила музейних колекцій і послання в назві

Історія Invictibellatrix amberina підкреслює, наскільки важливими залишаються історичні музейні колекції. Навіть добре досліджені місця, як острів Вайт, продовжують «дарувати» нові види динозаврів, а старі зразки в сховищах можуть приховувати несподівані відкриття.

Старший автор роботи, професор Пол Барретт (Paul M. Barrett) з Музею природознавства, наголошує, що попри понад 200 років збору викопних решток на острові Вайт, нові види, особливо хижі динозаври, як-от Invictibellatrix, усе ще трапляються рідко.

Назва нового динозавра має й символічний вимір. У своїй статті дослідники пояснюють, що Invictibellatrix покликана «дати надію і силу всім, кого цькують, дискримінують, переслідують чи пригнічують, що завтрашній день буде за ними і що не варто здаватися перед труднощами». Видова назва amberina водночас відсилає до бурштину в породах, де знайдено рештки, і до жіночого імені.

Робота опублікована в журналі Royal Society Open Science і демонструє, що навіть через століття після збору зразків музеї можуть приховувати ключі до розуміння еволюції давніх екосистем і походження найгрізніших хижаків минулого.

Наука