Собаки зіставили «круглі» і «гострі» звуки з формами, як люди. Досі таку здатність пов’язували з мовленням

19 жовтня 2026 р. 14:18

19 жовтня 2026 р. 14:18

Собаки зіставили безсенсові набори звуків із двома окремими формами: звук «буба» з округлим об’єктом, а звук «кікі» — з об’єктом із загостреними краями. Таку асоціацію називають ефектом «буба-кікі» і вважають універсальною для людей, причому навіть для носіїв дуже відмінних між собою мов. Хоча досі для проявів такого ефекту вважали необхідною здатність до мовлення, відкриття його в собак показує, що така асоціація є більш глибоко вкоріненою у тварин. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences .

Форму зліва люди частіше пов'язують із псевдословом «буба», а форму справа — з «кікі». Biffl et al. / Proceedings of the Royal Society B, 2026

Чим науковців цікавить ефект «буба-кікі»?

Ефект «буба-кікі» є найвідомішим проявом звукового символізму — пов’язування різних звуків із тим, що людина бачить або як розуміє значення слова. Протягом довгого часу його вважали пов’язаним зі здатністю людей до мовлення, причому виявляли навіть у немовлят і в носіїв різних мов і форм писемності . Те, що це саме людська особливість, підкріплювало й те, що ефект не вдалося виявити в інших людиноподібних приматів — шимпанзе та горил.

Однак нещодавнє дослідження на одноденних курчатах показало , що вони так само, як і люди, пов’язують «бубу» з округлою фігурою, а «кікі» — з фігурою з загостреними краями. Це наштовхнуло науковців на думку, що ефект «буба-кікі» є проявом більш давніх міжмодальних відповідностей, тобто пов’язування двох стимулів, які часто трапляються разом. Наприклад, високі звуки часто асоціюються з меншими тваринами, адже через особливості голосового тракту ті частіше видають саме високі звуки. Щоб перевірити, чи є усе ж ефект «буба-кікі» пов’язаним зі здатністю до мовлення, європейська команда на чолі з науковцями Пармського університету в Італії провела нове дослідження за участі собак, які такої здатності не мають.

Як тестували реакцію собак на «бубу» і «кікі»?

В першому етапі експерименту взяв участь 51 собака разом із господарем, а в другому — ще 19. Ці етапи відрізнялися лише тим, що у другому власники собак не знали, який звук вмикали їхнім улюбленцям, адже слухали рок-музику в навушниках. Собак заводили в кімнату, де на двох бічних стінах були екрани, на яких показували фігури, що відповідали псевдословам «буба» та «кікі». На початку експерименту собаки сиділи перед господарями, повернуті до центру кімнати, а після цього їм вмикали запис, на якому 15 разів повторювалося одне з двох псевдослів.

Один із собак-учасників експерименту з господарем в кімнаті для проведення дослідження. Biffl et al. / Proceedings of the Royal Society B, 2026

Після цього за допомогою камери науковці стежили, скільки разів собака подивиться в бік екранів і як довго досліджуватиме їх після того, як господар його відпустить. У різних підходах фігури на екранах міняли місцями, щоб виключити можливість того, що якась із тварин, наприклад, частіше дивиться вправо.

Модель штучного інтелекту аналізувала записи з камери та визначала, яка з фігур була в полі зору собак, і так виявилося, що собаки довше дивилися на фігуру з округлими формами після того, як їм вмикали звук «буба», і на фігуру з загостреними кутами, коли їм вмикали звук «кікі». У першому експерименті також виявилося, що собаки довше досліджували екран із відповідною звуку фігурою, але після аналізу такий ефект зберігся тільки для звуку «кікі». Також у цьому експерименті собаки мали меншу затримку, перш ніж дивилися на фігуру з загостреними кутами, і загалом дивилися на неї довше, порівняно з округлою фігурою, що відповідала звуку «буба».

Розподіл частоти поглядів на округлу (зліва) і загострену (справа) фігури, коли собакам вмикали звук «буба» (блакитний) і «кікі» (жовтий). Biffl et al. / Proceedings of the Royal Society B, 2026

Чим собаки в цьому експерименті нагадали людей?

Раніше науковці вже виявляли спільні для людей і собак міжмодальні відповідності: собаки пов’язують високі звуки з меншими собаками, яскравішим світлом і розташуванням звуку згори, як і люди. Як вважають дослідники, ефект «буба-кікі» в них може бути проявом тих самих міжмодальних відповідностей. Одним із можливих пояснень такої відповідності є те, що висота звуків «буба» та «кікі» співвідноситься зі звуками, які видають відповідно округлі та загострені предмети при падінні.

Іншим поясненням наявності ефекту «буба-кікі» в собак є те, що вони вже протягом тисячоліть живуть поруч із людьми та мають контакт із мовою. Однак це не пояснює наявності цього ж ефекту в одноденних курчат. Тому науковці все ж схиляються до того, що цей ефект менше пов’язаний із мовленням і більше — з міжмодальними відповідностями. Оскільки такі відповідності притаманні нелюдиноподібним приматам загалом, дослідники також припускають, що попередні дослідження могли мати недостатні вибірки, щоб підтвердити ефект «буба-кікі» в цієї групи тварин.

У собак виявили незвичну для людей і курей тягу до загостреної фігури. Biffl et al. / Proceedings of the Royal Society B, 2026

Водночас у собак виявили особливість ефекту «буба-кікі», якої не було в людей і курчат — схильність до фігури з загостреними кутами. У людей і курчат, навпаки, виявляли схильність до фігури, що відповідає звуку «буба» та пов’язували її з більш давньою прихильністю до округлих форм, як, наприклад, в обличчя. Позаяк цю особливість виявили тільки в першому етапі експерименту, науковці припустили, що на вибір собак могли вплинути господарі, але тоді від них очікували б схильності до форми «буба». Тому тягу собак до форми «кікі» дослідники пояснюють іншими факторами: тим, що в давніх порід собак і вовків форма морди більш кутаста, ніж людське обличчя, або ж набутим у дорослому віці досвідом, зокрема від контакту з іграшками чи їжею.

Як співжиття з людьми впливає на сприйняття звуків собаками

🤝 Контакту з мовою виявилося достатньо для того, щоб собаки почали розділяти потік мовлення на окремі слова так само, як це роблять люди.

👂 А обдаровані собаки, які легко вивчають назви іграшок, змогли запам’ятати їх навіть за тим, що просто підслуховували розмови господарів.

🐶 Також собаки виявилися здатними не лише розуміти слова з популярних кнопок для дресирування, але й використовувати їх для спілкування з господарями.

Наука