Людський мозок опрацював дроби й цілі числа однаково. Але порівняння дробів далося йому складніше

26 жовтня 2026 р. 11:08

26 жовтня 2026 р. 11:08

Нейробіологи з'ясували, що мозок використовує спільну систему представлення дробових та цілих чисел. У корі головного мозку виявили ділянки, нейронна активність яких упорядкована відповідно до величини чисел — від менших до більших, незалежно від того, як вони записані. На це вказало дослідження активності мозку людей під час того, як вони виконували завдання на порівняння чисел. Водночас опрацювання дробів відбувалося довше, ніж опрацювання цілих чисел, та з більшою кількістю помилок. Дослідження опублікували в журналі PLOS Biology .

Людський мозок опрацював дроби й цілі числа однаково. Але порівняння дробів далося йому складніше. GIPHY

Як досліджували опрацювання дробів мозком?

Вважається, що числа представлені в людському мозку у вигляді уявної числової прямої, залежно від величини. На користь цього свідчить так званий ефект числової відстані: людям складніше порівняти числа 4 і 5, ніж 1 і 5, тобто що ближчі значення двох чисел, то більше часу зазвичай потрібно, щоб визначити, яке з них більше. Однак залишалося незрозумілим, чи використовує мозок ту саму систему для представлення дробів, адже їхня величина не завжди очевидна із запису: наприклад, 1/5 менше за 1/3, хоча знаменник першого дробу більший. Щоб з’ясувати, як мозок опрацьовує дроби, науковці проаналізували мозкову активність 19 дорослих людей, яким одне за одним вперемішку показували цілі та дробові числа і просили за допомогою кнопок якомога швидше вказати, чи більше поточне число за попередні.

Виявилося, що порівняння дробів давалося учасникам складніше, ніж порівняння цілих чисел: середній час порівняння двох дробових чисел становив 1192 мілісекунди, тоді як для двох цілих — 808 мілісекунд. Також досліджувані частіше помилялися: у випадку дробів частка помилок складала 9,5 відсотка проти 3,7 відсотка для цілих. Водночас ефект числової відстані поширювався на обидва типи чисел: добровольці повільніше відповідали й частіше помилялися, коли порівнювали близькі за значеннями числа, навіть якщо це були дріб та ціле число. Аналіз мозкової активності учасників показав, що мозок реагує саме на числові величини дробів, а не на їхні чисельники чи знаменники, наприклад, представлення дробу 1/4 було ближчим не до представлення четвірки, а до нуля, адже цей дріб дорівнює 0,25.

Також з’ясувалося, що таке порівняння має дві складові, які по-різному локалізуються у ділянках мозку: одна відображає відмінність між цілими числами та дробами, а друга — їхню величину незалежно від типу запису. При цьому виявилося, що мозок зберігає впорядковану карту числових значень: одні ділянки кори сильніше реагували на менші цифри, інші — на більші, що нагадувало відомі карти зорових та інших сенсорних характеристик. Але щоб зрозуміти, як ця система формується в дітей під час вивчення дробів і чи змінюється її організація залежно від рівня математичної підготовки, потрібні додаткові дослідження.

Що відомо про здібності до математики

🐦‍⬛️ Ворони виявилися здатними рахувати вголос і своєю поведінкою під час цього нагадали людських дітей.

🐝 Раніше науковці показали , що бджоли здатні відрізняти парні об'єкти від непарних. Раніше вважалося, що це вміють лише люди.

🧠 Німецькі науковці показали , що лічба до чотирьох та до дев'яти забезпечується різними системами нейронів у мозку.

🧪 А на успішність у математиці вказали рівні нейромедіаторів у мозку.

🔔 Водночас на засвоєння дітьми математики вплинуло ставлення до цього предмету батьків, а стереотипи про більшу здатність хлопчиків до точних наук відобразилися на їхній успішності уже в шість років.

Наука