Марсіанський пил виявився дрібнішим за попередні оцінки та здатним проникати в легені

27 жовтня 2026 р. 16:48

27 жовтня 2026 р. 16:48

Марсіанський пил виявився приблизно вдесятеро дрібнішим, ніж у попередніх спробах виміряти його частинки. Такий наддрібний пил може проникати глибоко в легені майбутніх дослідників планети та накопичуватися на обладнанні, пошкоджуючи космічні апарати, які вивчатимуть поверхню Марса. Він зміг осісти навіть на матеріалах, подібних до тих, які використовуватимуть у скафандрах. Ці результати допоможуть удосконалити захист астронавтів і техніки під час майбутніх місій на Марс. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences .

Ровер «Персеверанс», завдяки якому й провели це дослідження. NASA / JPL-Caltech / MSSS

Як пил може загрожувати майбутнім місіям?

Космічні місії вже зіткнулися з проблемами через пил на Місяці, зокрема в деяких астронавтів місій «Аполлон» розвивалися симптоми, подібні на сінну гарячку. Використовуючи дані про пил на супутнику, NASA розробило й норми для захисту від марсіанського пилу. Однак досі бракувало досліджень найдрібніших його компонентів, розміром до 0,1 мікрометра, які можуть проникати глибоко в дихальні шляхи та навіть проходити крізь бар’єр між кров’ю та мозком, якщо потраплять у нюховий нерв через ніс.

Щоб дослідити найдрібніші частинки марсіанського пилу, вчені використали дані марсохода «Персеверанс», який аналізував хімічний склад матеріалів за допомогою рентгенівського випромінювання. Планетологи вивчили пил, що накопичувався на калібрувальних мішенях марсохода, а також додатково дослідили поміщені заздалегіть зразки матеріалів, подібних до тих, які можуть використовуватися у скафандрах. Виявилося, що частинки марсіанського пилу можуть бути набагато меншими, ніж дозволяли визначити попередні дослідження. На деяких поверхнях їхній розмір становив лише близько 100–200 нанометрів, що у сотні разів менше за товщину людської волосини.

Зразки захисних матеріалів до запуску «Персеверанса» (вгорі) і за 26 марсіанських діб (внизу). NASA / JPL-Caltech / MSSS

Такий пил містить залізо, сірку та фосфор і здатний міцно утримуватися на різних матеріалах. Зокрема, на тканині Vectran, яку досліджували як можливий матеріал для скафандрів, пил накопичувався навіть у заглибленнях між волокнами. Його накопичення здатне ускладнювати роботу рухомих механізмів, пошкоджувати ущільнення та створювати проблеми для обладнання. Водночас високий вміст кремнію в марсіанському пилу, у якому цього елемента вп’ятеро більше, ніж у вугільному пилу, при тривалому вдиханні потенційно може спричиняти хворобу силікоз. Для розуміння того, як саме марсіанський пил вплине на роботу космічних апаратів і здоров’я астронавтів, потрібні подальші дослідження, але результати вже дають зрозуміти, які властивості мають частинки цього пилу.

Що знали про пил на Червоній планеті раніше

⚡ У марсіанських пилових вихорах і бурях трапляються електричні розряди й «Персеверанс» розчув 55 таких.

🧪 Ще 2022 року ровер узяв перший зразок марсіанського реголіту, щоб з’ясувати, чим ґрунт може зашкодити майбутнім пілотованим місіям.

🔋 Пил на сонячних панелях обірвав роботу станції InSight, яка чотири роки пропрацювала на Марсі.

Наука