Дикі коти для давньоєгипетських мумій постраждали від людей разом із домашніми

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дикі коти для давньоєгипетських мумій постраждали від людей разом із домашніми

28 жовтня 2026 р. 13:19

28 жовтня 2026 р. 13:19

В австрійській колекції давньоєгипетських мумій котів знайшли не тільки одомашнених особин, але й два види диких — очеретяних і степових котів. Як одомашнені, так і дикі особини мали сліди хвороб і травм, що свідчить на користь того, що їх утримували в подібних умовах в неволі. Хоча точні умови, за яких утримували тварин для жертовної муміфікації, невідомі, але швидше за все котів тримали в тісних приміщеннях, що спричиняло в них стрес. Дослідження опублікували в статті Journal of Archaeological Science.

Черепи очеретяного (зліва) та домашнього кота (справа) з колекції давньоєгипетських мумій. Сліди укусів у домашнього кота відповідають щелепі очеретяного, що може вказувати на бійку між ними. Van Neer et al. / Journal of Archaeological Science, 2026

Що вказало на погані умови утримання котів?

Науковці досліджували найбільшу колекцію котячих давньоєгипетських мумій з відомим походженням з Музею природознавства у Відні, яка налічувала 131 добре збережений череп котячих. Більшість з них датовані епохою Пізнього царства (664-332 роками до нашої ери) та Елліністичним періодом (332-30 роками до нашої ери). Сім мумій виявилися черепами очеретяних котів ( Felis chaus ), які є більшими за домашніх, а ще частина — імовірно, черепами диких предків домашніх котів, степових котів ( Felis lybica ), і гібридів між домашніми й дикими котами. Оскільки тварин утримували спеціально для муміфікації, більшість з них померла в дорослому віці від ударів по голові чи удушення.

Окрім смертельних травм, у трьох котів знайшли сліди пережитої травми від рук людини, а ще в частини — загоєні та незагоєні сліди укусів інших котів. Такі сліди агресії між особинами одного виду, утримуваними людьми, досі не фіксували археологи та єгиптологи. Рештки котів мали ознаки перенесених інфекційних хвороб та порушень обміну речовин, імовірно, внаслідок поганого харчування. А порівняння очеретяних і домашніх котів показало, що рештки очеретяних котів мали специфічний склад ізотопів, який свідчив про їхнє харчування видами тварин з боліт. Це означає, що ці тварини, найімовірніше, не народжувалися в неволі, а їх виловлювали в природному середовищі та вже в молодому й дорослому віці тримали в неволі.