Мізки людей з нарцисичними рисами неоднаково відреагували на чужі переживання. Це може пояснити їхні проблеми з емпатією

29 жовтня 2026 р. 11:16

29 жовтня 2026 р. 11:16

У людей з вираженими нарцисичними рисами по-різному активувалися ділянки мозку, залучені до осмислення негативних емоцій і переживань інших людей. Водночас у людей без нарцисичних рис активація цих ділянок відбувалася приблизно однаково, а сила їхньої активації в обох групах теж була подібною. Це може свідчити про те, що люди з нарцисичними рисами по-різному інтерпретують соціальні ситуації, у яких інші зазнають критики або приниження, і цим може пояснюватися їхня знижена здатність до емпатії. Дослідження опублікували у журналі Cerebral Cortex .

Хоча нарцисичні риси притаманні всім людям, у деяких вони більш виражені. І в цих же людей мозок по-іншому може реагувати на складні соціальні ситуації та переживання негативних емоцій іншими людьми. Matti Ahlgren / Aalto University

У чому особливість нарцисизму?

Нарцисизмом називають сукупність особистісних рис, пов'язаних із надмірною зосередженістю на собі, потребою у визнанні та відчуттям власної значущості. Дослідники розрізняють грандіозний нарцисизм, для якого характерні почуття власної переваги та потреба у захопленні з боку оточення, і вразливий нарцисизм, пов'язаний із невпевненістю та підвищеною чутливістю до оцінювання.

Попередні дослідження показали, що люди з вираженими нарцисичними рисами нерідко мають нижчий рівень емпатії. Водночас емпатія має щонайменше дві складові: афективну — здатність емоційно співпереживати іншій людині, та когнітивну — здатність розуміти її думки, почуття й погляди. Ці складові можуть виявлятися неоднаково: люди з високим рівнем грандіозного нарцисизму часто повідомляють про нижчу когнітивну емпатію, але можуть виконувати експериментальні завдання на розуміння чужих переживань не гірше за інших. Це вказує на те, що проблема може полягати не стільки в нездатності зрозуміти іншу людину, скільки в недостатній мотивації це робити. Водночас нейробіологічна основа нарцисизму поки що вивчена мало, тож розібратися у ній вирішила міжнародна команда науковців на чолі з дослідниками з Фінляндії.

Як досліджували нейробіологічну основу нарцисизму?

Щоб з’ясувати, як нарцисичні риси пов’язані з роботою мозку, науковці опитали 935 добровольців, визначивши рівень грандіозного нарцисизму за допомогою психологічного опитувальника, і запросили до участі в експерименті тих з них, хто мали найвищі та найнижчі показники вираженості цієї риси. Зрештою, до аналізу увійшли дані 28 осіб із високим і 30 з низьким рівнями нарцисизму. Усім учасникам показували відеозаписи, на яких оповідачка, яка насправді була акторкою, розповідала чотири особисті історії про ситуації, коли нею захоплювалися або, навпаки, відкидали її. Після кожної історії інша людина або підтверджувала її історію, або ставила під сумнів достовірність чи доречність розповіді, створюючи потенційно принизливу ситуацію.

Учасників не просили співпереживати оповідачці — вони мали лише спостерігати за реакцією на її історію та оцінити свій емоційний стан після перегляду. Під час дослідження всі учасники знаходилися у сканері для функціональної магнітно-резонансної томографії, що дозволило науковцям відстежити активність окремих ділянок мозку та її зміни з часом у різних учасників, щоб визначити, наскільки узгоджено мозок різних людей реагує на однакові події.

Ділянки мозку, у яких у людей із нарцисичними рисами активність була різною: дорсолатеральна префронтальна кора (зліва) і задня поясна кора (справа). Piispanen et al. / Cerebral Cortex, 2026

Виявилося, що під час перегляду ситуацій негативної оцінки учасники з високим рівнем нарцисизму були менш подібними між собою за активністю дорсолатеральної префронтальної кори — ділянки мозку, залученої до регуляції емоцій та розуміння чужої перспективи, і задньої поясної кори, яка бере участь в осмисленні чужого досвіду з урахуванням власного. Учасники з низьким рівнем нарцисизму реагували на такі ситуації більш-менш однаково. Водночас науковці не побачили відмінностей в активності передньої острівцевої кори, пов'язаної насамперед з емоційним співпереживанням. Також групи учасників з високими та низькими показниками нарцисичних рис не відрізнялися за реакцією на ситуації позитивної взаємодії.

Що означають відмінності в активності мозку людей з нарцисичними рисами?

Імовірно, люди з вираженими нарцисичними рисами можуть менш однаково сприймати та інтерпретувати чужі негативні соціальні переживання. Тобто, нарцисизм може бути пов'язаний не просто з ослабленням реакції мозку на чужі переживання, а з відмінностями в тому, як люди осмислюють складні соціальні взаємодії. Утім, науковці не виключають, що знайдені відмінності можуть відображати також відмінності в увазі або інтерпретації ситуації, а не лише нестачу емпатії.

Що відомо про біологічні основи співпереживання

👶 Немовлята виявилися здатними до співчуття іншим набагато раніше за попередні оцінки — вже у віці дев’яти місяців, тобто ще до появи вміння говорити чи навіть ходити.

🤏 Мозок людей із психопатією виявився на півтора відсотка меншим, ніж у людей без неї, особливо у ділянках, що залучені у прийнятті рішень і контролі поведінки.

👃 А в іншому дослідженні показали , що окситоциновий носовий спрей може покращити здатність осіб із психопатією розпізнавати емоцію страху в інших людей.

Наука