Метеорит Teghaza 001 виявився 4,1‑мільярдолітнім фрагментом кори Марса

31 жовтня 2026 р. 03:07

31 жовтня 2026 р. 03:07

У 2022 році кочові шукачі виявили на соляних рівнинах Малі в Сахарі незвичний рожевуватий камінь. Згодом з’ясувалося, що це метеорит Teghaza 001 — фрагмент первинної кори Марса віком близько 4,1 мільярда років . Про відкриття повідомляє видання Interesting Engineering .

Спершу дослідники припускали, що 800-грамовий зразок — звичайний шерготит, один із найпоширеніших типів відомих марсіанських метеоритів. Лише детальний аналіз показав, що це одна з найдавніших відомих порід Червоної планети, яка збереглася на Землі.

Найдавніша кора Марса і сліди води

Команда, що працює за підтримки NASA, встановила вік Teghaza 001 на рівні 4,1 мільярда років. Це означає, що метеорит сформувався в епоху, коли Марс був значно схожішим на Землю та мав активний водний цикл.

Мінеральний та ізотопний аналіз показав, що порода зазнала впливу підповерхневих вод приблизно в той самий час — близько 4,1 мільярда років тому. Це свідчить про набагато динамічніший ранній водний цикл Марса, ніж вважалося раніше, і про активну взаємодію води з корою планети.

Teghaza 001 відрізняється від інших рідкісних давніх марсіанських метеоритів, таких як ALH84001 чи «Black Beauty». Замість того, щоб складатися переважно з одного мінералу або бути сильно фрагментованим, він має складну вулканічну структуру з кількох мінералів. Один із рецензентів наукової роботи назвав його «Розетським каменем для Марса» через унікальну інформативність.

Як датували метеорит, не знищивши його

Щоб визначити вік зразка і водночас зберегти його, геохімік Франсуа Тіссо (Francois Tissot) з Каліфорнійського технологічного інституту застосував високоточний метод рубідій-стронцієвого датування безпосередньо на поверхні каменя.

Більшість традиційних методів вікового аналізу вимагають розчинення всієї породи в кислоті, що знищує унікальний зразок. У цьому випадку вчені сфокусувалися на мікроскопічних зернах циркону на ділянці, меншій за ніготь. Це дозволило отримати точні результати й водночас зберегти метеорит для подальших досліджень.

Хімічні «підписи» в породі підтвердили, що активний водний цикл змінював геологію Марса 4,1 мільярда років тому — в період, коли планета почала втрачати свою давню атмосферу в космос.

Другий автор роботи Лі Сейпер (Lee Saper) зазначає, що це перший зразок марсіанської кори з регіону, з якого раніше не було жодних фізичних порід. Він фіксує взаємодію води й каменю та, можливо, навіть відбиток атмосфери Марса в момент, коли планета втрачала воду.

Звідки на Марсі прилетів Teghaza 001

Щоб з’ясувати походження метеорита, науковці порівняли його мінеральний «відбиток» із даними дистанційного зондування з орбітального апарата NASA Mars Reconnaissance Orbiter. Так вдалося знайти 13 ділянок на Марсі , де мінералогія та хімічний склад відповідають Teghaza 001.

Найкраща відповідність вказує на сильно кратеровані південні височини Марса. Саме там, за версією дослідників, потужне космічне зіткнення колись вибило фрагмент кори в космос. Після тривалої міжпланетної подорожі цей уламок зрештою впав у піски Сахари, де й був знайдений.

Сьогодні рідкісний рожевий метеорит зберігається в наукових сховищах і змушує геологів переглядати уявлення про те, як швидко Марс охолонув, сформував континенти та втратив воду. Як підсумовує Ян Лю (Yang Liu) з Лабораторії реактивного руху NASA, дослідники лише почали «дряпати поверхню» того, що може розповісти цей камінь.

Результати дослідження опубліковано в журналі Science.

Наука