Модель за зразком світлячків показує, як помітити сигнал інопланетян

02 листопада 2026 р. 12:32

02 листопада 2026 р. 12:32

Команда дослідників запропонувала новий спосіб шукати позаземний розум, натхненний спалахами світлячків. Замість того щоб чекати на складні «повідомлення» у вигляді радіо чи лазерних сигналів, вони пропонують спершу шукати будь-які штучні сигнали, які просто різко виділяються на фоні природних космічних джерел. Про це йдеться в роботі, опублікованій у журналі Scientific Reports і описаній виданням Interesting Engineering .

Чому світлячки можуть підказати, як шукають інопланетян

Традиційні програми SETI десятиліттями виходили з припущення, що інопланетні цивілізації користуються чимось подібним до нашої техніки. Тому основна увага була зосереджена на незвичних радіосигналах, а останнім часом — і на лазерних спалахах.

Однак інтелект і комунікація не обов’язково мають бути «людиноподібними». На Землі багато тварин спілкуються зовсім не так, як ми: дельфіни, ворони, комахи. Світлячки — особливо показовий приклад. У сезон розмноження вони використовують послідовності спалахів, щоб привернути партнера. Ці сигнали відрізняються за часом, тривалістю, кольором і частотою повторення, що дозволяє окремій особині виділитися серед інших, які блимають поруч.

Створення світлових спалахів потребує енергії та може привертати хижаків, тож у світлячків є еволюційні причини робити свої сигнали водночас помітними й економними. Саме ця комбінація — виразність плюс енергоощадність — і зацікавила дослідників, які шукають інопланетні сигнали.

Спираючись на попередні роботи про те, як шлюбні сигнали світлячків можуть еволюціонувати, щоб краще вирізнятися в «перенасиченому» середовищі, вчені створили спрощену математичну модель. Вона описує, як гіпотетична цивілізація могла б сформувати свій сигнал так, щоб той був максимально помітним на тлі природних космічних джерел і водночас не вимагав зайвих енергетичних витрат.

Як модель порівнює штучні сигнали з пульсарами

Для перевірки ідеї дослідники звернулися до пульсарів — швидко обертових, сильно намагнічених нейтронних зір, які випромінюють регулярні радіоімпульси. Їхня надзвичайна стабільність робить пульсари зручним «фоном» для порівняння: цілком можливо, що штучний сигнал інопланетян міг би зовні нагадувати пульсарний.

Команда використала дані про 3 724 пульсари з бази Australia Telescope National Facility, щоб згенерувати змодельовані радіоімпульсні профілі. Ці профілі перетворили на прості бінарні послідовності: значення 1 присвоювали, коли радіояскравість перевищувала обраний поріг, і 0 — коли була нижчою.

Для основного експерименту відібрали 158 пульсарів у межах п’яти кілопарсеків (приблизно 16 000 світлових років) від Землі. Вони утворили природне «радіотло», на якому мав би вирізнятися гіпотетичний штучний сигнал. Обрані об’єкти мали середню густину потоку понад 1 міліянскі (mJy) на частоті 1 400 мегагерц — саме її використали в головному тесті.

Ця частота розташована поруч із відомою лінією випромінювання водню на 1 420 МГц (довжина хвилі близько 21 см), яка добре проходить крізь міжзоряний пил. Тому її часто розглядають як перспективний діапазон і для астрономічних спостережень, і для можливих міжзоряних передач.

Модель генерувала повторювані радіоімпульсні структури, які мали бути максимально несхожими на сигнали пульсарів, але при цьому залишатися енергоощадними. Вона зосередилася на двох параметрах: періоді між повтореннями імпульсів і частці цього періоду, протягом якої сигнал увімкнений (так званий абсолютний робочий цикл). Також враховували різницю у фазі надходження сигналів від різних пульсарів.

Оптимізація дала два типи структур: одна максимізувала відмінність від природного фону, не зважаючи на енергетичну ціну, інша шукала баланс між виразністю та витратами енергії, трактуючи частку часу «увімкнення» як міру енергоспоживання.

Отримані результати свідчать, що штучний сигнал може бути впізнаваним як продукт інженерії чи еволюційного «проєктування», навіть якщо він не є складним і не несе повідомлення, яке люди здатні розшифрувати.

Спершу знайти інтелект, а вже потім його зрозуміти

Автори роботи пропонують змінити акцент у пошуку позаземного розуму. Замість того щоб одразу очікувати складних, «осмислених» послань, можна спершу шукати сигнали, чиї патерни виглядають навмисно відмінними від природного середовища.

Водночас це поки що концептуальна демонстрація, а не готова система, яка вже знайшла інопланетний сигнал. Перетворення безперервних профілів пульсарів на прості послідовності «увімкнено/вимкнено» відкидає тонші деталі, які теж можуть містити корисну інформацію.

Крім того, незвичний сигнал ще не означає штучний. У реальних даних радіотелескопів доведеться відрізняти інженерні патерни від рідкісних, але природних явищ — це залишається серйозним викликом для SETI.

Дослідники підкреслюють, що такий підхід має доповнювати, а не замінювати наявні методи. Їхня головна ідея в тому, що варто менше покладатися на людські уявлення про технології й більше зосереджуватися на фундаментальних властивостях сигналів, які роблять їх впізнавано штучними. Інопланетній цивілізації, можливо, й не потрібно надсилати нам складний «лист» — достатньо просто чітко виділитися на тлі космічного шуму.

Наука