Навіщо королям Норвегії були потрібні саамські предки: історики перечитали саги

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Навіщо королям Норвегії були потрібні саамські предки: історики перечитали саги

05 листопада 2026 р. 22:10

05 листопада 2026 р. 22:10

Саамські предки у середньовічних родовідах могли допомагати скандинавській знаті підкреслювати високий статус свого роду. До такого висновку дійшов історик Норвезького університету природничих і технічних наук (NTNU) Петер Сігурдсон Лунга (Peter Sigurdson Lunga), який дослідив уявлення про саамське походження в давньоскандинавських генеалогіях . Йдеться як про можливе реальне споріднення, так і про вигадані зв’язки.

Деталі

Один із головних сюжетів пов’язаний зі Снефрід Сваседоттір (Snøfrid Svåsedatter). За переказами, вона була дочкою саама Свасі (Svási) з Довре і вийшла заміж за Харальда Прекрасноволосого (Harald Fairhair). Ця історія відома з твору «Агріп» XII століття та пізніших королівських саг.

Лунга розглядає Свасі як постать, що пов’язує міфи про походження з родовідами норвезьких та ісландських родин. У різних текстах такі персонажі могли одночасно виступати як саамські предки, так і міфологічні істоти. Це давало змогу включати їх у престижну історію роду.

У тематичному випуску журналу «Historisk tidsskrift» дослідники звертаються до текстів, записаних у XII–XIV століттях у Норвегії, Ісландії та на Оркнейських островах. Вони аналізують імена, географію переказів та зв’язки між версіями родоводів.

У повідомленні NTNU Лунга зазначає: «Саами відіграють центральну роль у цих міфах про походження».

Чому це важливо

Таке тлумачення змінює роль саамських персонажів: їхня присутність у джерелах допомагає вивчати контакти, шлюби та уявлення про сусідів. Лунга вважає, що генеалогічні міфи могли пояснювати реальне співіснування норвежців і саамів. Це також ставить під сумнів попередню гіпотезу, яка відносила появу південних саамів у Центральній Норвегії лише до XVIII століття.

Дослідники вивчають, що середньовічні автори вважали важливим для походження своїх родів. Хто з героїв переказів дійсно жив і які шлюби відбулися, потрібно встановлювати окремо. Уявлення про чаклунство та велетнів відображають мову та світогляд давніх текстів.

За повідомленням університету, дослідження продовжать спільно з південносаамським музеєм та культурним центром Saemien Sijte. Археологічні знахідки житлів та вогнищ можуть доповнити письмові свідчення, але частина об’єктів ще потребує точного датування.

Джерело

Петер Сігурдсон Лунга. Svåse «finnkonungr» fra Dovre og forestillinger om samisk avstamning i norrøne stamtavler . Historisk tidsskrift, том 105, № 2, с. 125–142, 2026 рік. DOI: 10.18261/ht.105.2.4.

Основа матеріалу — авторська анотація дослідження та повідомлення NTNU від 27 жовтня 2026 року , опубліковане на сайті Phys.org 29 жовтня . Повний текст наукової статті на момент підготовки був недоступний. У доступних матеріалах відомості про фінансування роботи не вказані.