Музика сильніше за рожевий шум знизила кортизол — але результат залежить від аналізу

06 листопада 2026 р. 21:27

06 листопада 2026 р. 21:27

Після 24 хвилин персоналізованої музики з ритмічною слуховою стимуляцією рівень кортизолу в слині учасників експерименту знижувався сильніше, ніж після рожевого шуму. Однак ця відмінність виявлялася не в усіх варіантах статистичного аналізу. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в International Journal of Psychophysiology 18 жовтня 2026 року.

При цьому учасники обох груп повідомляли про зменшення тривоги, а переконливої переваги музики за суб’єктивними оцінками дослідники не виявили. Робота показує, чому відчуття людини та виміряні фізіологічні показники можуть давати різні відповіді на одне й те саме питання.

Деталі

Що слухали учасники експерименту

Дослідницька група під керівництвом Френка Руссо (Frank A. Russo) з Toronto Metropolitan University випадковим чином розподілила 83 студентів за двома умовами. Усі повідомляли щонайменше про один нещодавній симптом генералізованої тривоги. Це не означає, що в кожного було діагностовано тривожний розлад.

Перша група протягом 24 хвилин слухала музику, підібрану з урахуванням початкового емоційного стану. У міру прослуховування звучання змінювалося в бік більш спокійного настрою. До музики додали ритмічну слухову стимуляцію — auditory beat stimulation, або ABS. Друга група слухала рожевий шум тієї ж гучності. Рожевим шумом називають рівномірний широкосмуговий звук, у якому низькі частоти виражені сильніше за високі.

До та після прослуховування дослідники оцінювали когнітивні та тілесні прояви тривоги, рівень кортизолу в слині, варіабельність серцевого ритму та електричну активність мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Порівнювали дві звукові процедури, а не музику з повною тишею.

У чому виявили відмінності — і де їх не було

В основному аналізі зниження рівня кортизолу після прослуховування музики з ABS виявилося більшим, ніж після прослуховування рожевого шуму. У повідомленні університету зазначено, що різниця у зниженні рівня гормону перевищувала двократну. Порівняння ґрунтується на вимірах через 15 хвилин після прослуховування. Анотація наукової роботи підтверджує напрямок відмінності, але не наводить числові значення, що дозволяють самостійно перевірити цей коефіцієнт.

За окремим показником ЕЕГ — потужності тета-ритму в серединних ділянках — дослідники також виявили різницю між групами в основному аналізі: після музики значення числово збільшувалося, а після рожевого шуму зменшувалося. Це не означає, що за даними ЕЕГ доведено поліпшення роботи мозку. Інший показник ЕЕГ, фронтальна альфа-асиметрія, не виявив значущих відмінностей між умовами.

За самозвітами когнітивна та тілесна тривога зменшилися в обох групах, але статистично значущої переваги однієї процедури над іншою не виявили. Схожа картина спостерігалася й при порівнянні змін варіабельності серцевого ритму до та після прослуховування. Під час самого сеансу цей показник зростав в обох групах, однак окремі відмінності залежали від обраної моделі аналізу.

Чому це важливо

Найістотніше застереження стосується стійкості результату. Коли автори включили в розрахунки всі фізіологічно допустимі спостереження, відмінності між групами за рівнем кортизолу та серединним тета-ритмом перестали бути статистично значущими. Вони зберігалися при двох варіантах виключення статистичних викидів. Тому називати музику з ритмами однозначно ефективнішою, ніж рожевий шум, поки що зарано.

Не можна також визначити, яка частина можливого ефекту пов’язана з персоналізованою музикою, а яка — з додатковою слуховою стимуляцією: дослідники перевіряли їхнє поєднання. В експерименті брали участь лише 83 студенти з недавніми симптомами тривоги, а вимірювання стосувалися короткострокової реакції після одного сеансу. Довгострокове зниження стресу або лікування тривожних розладів ця робота не доводить.

Є й обставина, яку важливо враховувати під час оцінки дослідження. Згідно з університетським прес-релізом , проєкт фінансували через програму Mitacs Accelerate за паритетної участі компанії LUCID, яка розробляє музичні цифрові продукти. У декларації про конфлікт інтересів зазначено, що провідний автор Френк Руссо обіймає посаду головного наукового співробітника LUCID; ця інформація була оприлюднена до збору даних. Сама наявність такого зв’язку не спростовує результати, але робить незалежну перевірку особливо важливою.

Практичний висновок є обмеженим: музика може бути зручним способом розслабитися, як і інші приємні звуки, але короткий експеримент не дозволяє рекомендувати певний запис або поєднання ритмів як метод лікування. Для цього потрібні більш масштабні незалежні дослідження зі стабільними результатами та тривалим спостереженням.

Джерело

Френк А. Руссо (Frank A. Russo) та співавтори. Differing subjective and psychophysiological response patterns to a music-based auditory intervention for anxiety . International Journal of Psychophysiology, том 230, стаття 113497, опублікована онлайн 18 жовтня 2026 року. DOI: 10.1016/j.ijpsycho.2026.113497. Анотація та інформація про конфлікт інтересів у PubMed ; офіційне повідомлення університету від 29 жовтня ; матеріал Medical Xpress від 30 жовтня 2026 року .

Наука