Парні зонди ESCAPADE розженуться біля Землі на шляху до Марса

08 листопада 2026 р. 11:19

08 листопада 2026 р. 11:19

Два однакові космічні апарати NASA місії ESCAPADE готуються до складних маневрів біля Землі, щоб отримати додаткову швидкість на шляху до Марса. Після прибуття вони вперше в історії літатимуть у злагодженій формації навколо Червоної планети й вивчатимуть, як сонячний вітер взаємодіє з її залишковими магнітними полями. Про це розповідає ресурс Universe Today .

Як Марс втратив атмосферу

Зараз досить впевнено вважається, що колись Марс був теплішим і вологішим. Він міг бути придатним для життя, а можливо, й справді мав прості організми. Для такого клімату планета потребувала набагато щільнішої атмосфери, ніж тонка оболонка вуглекислого газу, яку ми бачимо сьогодні.

Вчені припускають, що давню атмосферу Марса поступово знесло в космос ультрафіолетове випромінювання Сонця. Це стало можливим після того, як розплавлене ядро планети охололо, і глобальне магнітне поле, яке захищало атмосферу, згасло. Коли захист зник, ультрафіолет і потік заряджених частинок Сонця фактично прирекли атмосферу на втрату.

Попри зникнення колишньої магнітосфери, на Марсі й досі існують локальні магнітні поля – так звані корові або залишкові магнітні поля. Їх створюють багаті на залізо ділянки кори: коли давній динамо-механізм планети зупинився, ці породи «законсервували» стару намагніченість. Подібні поля виникають і у верхніх шарах атмосфери над такими ділянками. Вони значно слабші за колишнє глобальне поле, але саме з ними і працюватиме ESCAPADE.

Мета місії ESCAPADE

Назва ESCAPADE розшифровується як Escape and Plasma Acceleration and Dynamics Explorers. Це два однакові зонди, Red і Blue, які вимірюватимуть, як сонячний вітер впливає на залишкові магнітні поля Марса й сприяє втраті його атмосфери.

Загальна картина втрати атмосфери вже окреслена, але детальні механізми цього процесу досі нечіткі. Саме тут важлива перевага двох апаратів: взаємодія сонячного вітру з магнітними полями може змінюватися на дуже коротких часових масштабах. Один зонд не зміг би відрізнити, що спричинило зміни у вимірюваннях — реальні процеси в плазмі чи просто його рух по орбіті. Пара апаратів, які летять у формації, дає можливість прибрати цю невизначеність.

NASA називає цю формацію «низка перлин» (String of Pearls): обидва зонди рухаються тією самою орбітою, але на різній відстані один від одного.

Керований «розгін від Землі»

Найближчим часом апарати ESCAPADE знову пролетять повз Землю. Вони наблизяться до поверхні на висоту приблизно від 965 до 1 770 кілометрів і увімкнуть свої двигуни, щоб підвищити швидкість. Поєднання тяги двигунів і земного тяжіння створить своєрідний керований «пращеподібний» маневр, який відправить зонди до Марса.

Перший апарат виконає маневр 7 листопада, другий — 9 листопада. Ці так звані транcмарсіанські імпульси тривають близько 9 хвилин кожен і збільшують швидкість апаратів приблизно з 10,14 км/с до 10,78 км/с . Це приріст більш ніж на 2 000 км/год .

Такі маневри потрібні, тому що ESCAPADE стартувала не в класичне «вікно» запуску до Марса, яке відкривається приблизно раз на 26 місяців. Замість цього зондам довелося деякий час провести поблизу точки Лагранжа L2 системи Сонце–Земля, а потім знову наблизитися до Землі і за допомогою керованих розгонів вийти на траєкторію до Червоної планети.

Ця затримка дала й неочікуваний науковий бонус: апарати пролетіли крізь магнітохвіст Землі й уперше безпосередньо спостерігали його структуру. Дані цих спостережень мають оприлюднити окремо.

Робота на орбіті Марса

Після прибуття до Марса місія розпочне першу наукову фазу, позначену як Science Phase A. У цей період обидва апарати летітимуть однією орбітою в режимі «низки перлин», змінюючи відстань між собою. Такий режим триватиме близько 6 місяців .

Далі настане Science Phase B, коли Red і Blue працюватимуть більш незалежно. Орбіту Blue знизять до приблизно 7 000 км , а орбіту Red, навпаки, піднімуть до приблизно 10 000 км . Ця фаза триватиме ще близько 5 місяців — до завершення номінальної наукової програми.

Очікується, що апарати залишатимуться працездатними ще багато років після цього, тож NASA згодом ухвалюватиме рішення, як саме використовувати їх далі.

Що побачать із Землі і чому це важливо

Під час прольоту повз Землю ESCAPADE можна буде спробувати побачити з поверхні, хоча, ймовірно, знадобиться телескоп. На небі вони виглядатимуть як пара слабких рухомих «зірок» розміром приблизно з холодильник, що повільно зсуваються на тлі справжніх зір.

Марс — це приклад планети, яка, ймовірно, колись була придатною для життя, але «померла», втративши атмосферу й сприятливі умови. Вивчення цього процесу допомагає краще зрозуміти, наскільки рідкісним може бути тривале існування придатних для життя світів. Є підстави думати, що у Всесвіті є безліч планет, які деякий час були придатні для найпростішого життя, але не встигли розвинути складні форми, перш ніж умови на них погіршилися.

Земля ж залишається придатною для життя мільярди років, а складні організми існують сотні мільйонів років. Наявність «погаслої» сусідньої планети поруч — унікальний шанс дослідити, як саме такі світи втрачають свою життєздатність. Місія ESCAPADE покликана максимально використати цю можливість.

Наука