вологість:
тиск:
вітер:
Дві горили об’єдналися і утворили «живу драбину» до їжі
У сафарі-парку Рамат-Ґан в Ізраїлі задокументували незвичну поведінку двох західних рівнинних горил (Gorilla gorilla gorilla): самки по черзі утворювали «живу драбину», дозволяючи одна одній діставати листяні гілки, що росли занадто високо. Про цю співпрацю дослідники повідомили в журналі Primates, а деталі описав ресурс Sci.News .
Йдеться про двох дорослих самок, напівсестер Амелію (домінантна) та Лішу (підлегла). Коли листяна гілка опинялася поза досяжністю, Ліша ставала на чотири лапи й завмирала, а Амелія видиралася їй на спину та обламувала гілку на висоті близько 4,5 метра . Електричний бар’єр не дозволяв тваринам просто піднятися по стовбуру дерева.
Повторювана «командна робота» без тренування
Професор Тель-Авівського університету Ізраель Гершковіц (Israel Hershkovitz) та дослідник Майкл Левіцкі (Michael Levitzky) зафіксували цей маневр тричі — у 2021, 2024 та 2025 роках — і щоразу між тими самими двома самками. За їхніми словами, жодну з горил не навчали такій поведінці.
Особливо показовим став відеозапис 2025 року: на ньому Ліша сама підходить до Амелії та повертається до неї спиною, без ознак примусу чи агресії. Дослідники інтерпретують це як свідому співпрацю, а не як використання іншої особини як «інструмента».
Команда також відзначає, що така кооперація повторювалася, навіть попри те, що самки зазвичай не вирізняються особливою близькістю одна до одної і не завжди ділилися їжею після вдалої «операції».
Чому це вважають саме співпрацею
На думку Левіцкі, ключовий момент полягає в активній ролі Ліши. Вона, за спостереженнями, не просто «служила сходинкою», а проявляла власну ініціативу — підходила до Амелії, сама обирала потрібне місце й позу, без фізичного спрямування з боку старшої самки.
Дослідники вважають, що це відрізняє справжню співпрацю від пасивного використання іншої тварини як знаряддя: обидві горили діють узгоджено та працюють задля досягнення спільної мети, яку поодинці жодна не могла б реалізувати.
Спостереження також цікаві тим, що виявлену стратегію тварини, ймовірно, запам’ятали й повторювали в різні роки, тобто йдеться не про випадковий збіг, а про набутий спосіб вирішення складної просторової задачі .
Переоцінка розумових здібностей горил
Автори роботи нагадують, що протягом багатьох років горил вважали менш «інтелектуально складними», ніж інших великих людиноподібних мавп, таких як шимпанзе чи бонобо. Нові польові спостереження, на кшталт зафіксованої в Рамат-Ґані «живої драбини», допомагають переглянути це уявлення.
За словами дослідників, накопичення подібних епізодів дозволить точніше описати соціальні та когнітивні можливості горил: як вони планують дії, оцінюють простір, домовляються між собою та змінюють поведінку залежно від ситуації.
У майбутньому вчені пропонують проводити більш систематичні спостереження з детальними відео- та аудіозаписами. Це може допомогти зрозуміти, як саме горили координують свої дії, чи використовують звуки або жести для «узгодження плану» та що це може розповісти про витоки співпраці в еволюції нашого власного виду.
Робота Левіцкі та Гершковіца стала ще одним аргументом на користь того, що навіть у неволі великі примати демонструють складні форми спільного вирішення проблем, які раніше частіше приписували лише людині або окремим видам мавп.
Джерело: cikavosti.com (Наука)
Новини рубріки
Бактеріальний фермент розкладає і гем b, і ковалентно зв’язаний гем c
18 листопада 2026 р. 00:02
У Південній Африці знайшли динозавра, який міг важити 400 кг ще до дорослішання
17 листопада 2026 р. 23:17
Хвойні дерева швидше ростуть поза межами свого ареалу, але такі насадження мають ризики
17 листопада 2026 р. 22:10