Надто короткий чи довгий сон прискорює старіння органів

26 серпня 2026 р. 00:49

26 серпня 2026 р. 00:49

Як занадто короткий, так і надто тривалий сон можуть бути пов’язані з пришвидшеним біологічним старінням майже всього тіла. Аналіз 23 так званих біологічних годинників показав, що найнижчі показники старіння спостерігалися у людей, які спали приблизно від 6,4 до 7,8 години на добу. Про це повідомляє команда Колумбійського університетського медичного центру Ірвінга, на яку посилається ScienceDaily .

Дослідники виявили, що і недосипання, і надмірний сон асоціюються з пришвидшеним старінням мозку, серця, легень, імунної системи та інших органів. Такі режими сну також пов’язувалися з широким спектром захворювань.

Як працюють біологічні годинники старіння

Учені дедалі частіше використовують так звані годинники старіння, щоб оцінити, чи старіє людина біологічно швидше або повільніше за свій календарний вік. Ці інструменти спираються на машинне навчання та біологічні дані, наприклад, профіль білків у крові, щоб виявити характерні для старіння патерни.

Багато таких годинників дають єдину інтегральну оцінку для всього організму. Однак окремі органи можуть старіти з різною швидкістю. Відомий приклад — зниження функції яєчників, що впливає на фертильність у жінок.

Команда під керівництвом Цзюньхао Вена (Junhao Wen), доцента радіології Коледжу лікарів і хірургів Вагелоса при Колумбійському університеті, розробляє годинники, які оцінюють старіння окремих органів. Мета — отримати більш детальну та персоналізовану картину здоров’я людини.

За словами Вена, його особливо цікавило, чи можна пов’язати показники таких годинників із фактором способу життя, який реально змінити, щоб уповільнити старіння. Сон став ідеальним кандидатом: накопичуються дані, що він відіграє ключову роль у підтриманні здоров’я, а сам дослідник зізнається, що є «легким сплячим» і хвилювався за власний стан.

Пів мільйона людей і 23 годинники старіння

Щоб створити органоспецифічні годинники, команда використала дані приблизно пів мільйона учасників біобанку Великої Британії. Алгоритми машинного навчання шукали біологічні «підписи» старіння в різних органах.

Для побудови годинників застосовували кілька типів інформації: структурні показники з медичної візуалізації, білки, пов’язані з конкретними органами, а також молекули, виявлені в крові. Наприклад, для печінки створили окремі годинники на основі білкових даних, метаболічних показників і зображень.

Це дозволило дослідникам перевірити, чи пов’язана тривалість сну з різними «шарами» біологічної інформації. Потім вони порівняли дані про сон, які самі учасники вказували в анкетах, з оцінками біологічного віку за 23 годинниками, що охоплювали 17 систем органів.

U-подібна крива: коли сон прискорює старіння

У результатах чітко проявилася U-подібна залежність. Люди, які повідомляли про короткий сон (менше 6 годин), і ті, хто спав довше 8 годин, частіше мали ознаки пришвидшеного біологічного старіння.

Найнижчі показники старіння виявили у групи, що спала в середньому від 6,4 до 7,8 години на добу. Водночас автори підкреслюють: ці дані не доводять, що саме тривалість сну безпосередньо змушує органи старіти швидше чи повільніше. Ймовірніше, надто короткий або надто довгий сон може бути маркером загалом гіршого стану здоров’я.

Зв’язок зі станом мозку, серця, легень і травної системи

Результати вказують на широкий зв’язок між сном, мозком і рештою тіла. Короткий сон був суттєво пов’язаний з депресивними епізодами та тривожними розладами, що узгоджується з попередніми роботами про роль сну в психічному здоров’ї.

Недосипання також асоціювали з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та порушеннями серцевого ритму. І короткий, і тривалий сон виявилися пов’язаними з хронічним обструктивним захворюванням легень та астмою.

Крім того, обидва крайні варіанти тривалості сну асоціювалися з низкою розладів травної системи, зокрема гастритом і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. На думку Вена, така широка картина свідчить, що тривалість сну глибоко вбудована у всю фізіологію людини та має наслідки для багатьох органів.

Сон, старіння та пізня депресія

Органоспецифічні годинники старіння можуть допомогти краще зрозуміти, як сон пов’язаний із конкретними захворюваннями. Дослідники окремо проаналізували випадки депресії в пізньому віці.

За наявними даними, вони не змогли однозначно встановити, що саме є причиною: чи змінена тривалість сну призводить до депресії, чи навпаки, сама депресія змінює сон. Щоб розібратися, команда застосувала так званий медіаційний аналіз — статистичний підхід, який дозволяє оцінити, чи може біологічне старіння частково пояснити зв’язок між сном і депресією.

Результати вказали, що короткий сон може бути більш безпосередньо пов’язаний із тягарем депресії в пізньому віці. Натомість тривалий сон, ймовірно, впливає на ризик депресії через шляхи, які відображаються в годинниках старіння для мозку та жирової тканини.

Автори наголошують: це має важливі наслідки для підходів до корекції сну та розробки майбутніх терапій. Дані свідчать, що в людей, які мало сплять, і в тих, хто спить надто довго, можуть діяти різні біологічні механізми, що зрештою ведуть до схожого результату — депресії в пізньому віці. Тому ці групи, ймовірно, не варто лікувати однаково.

Здоров'я