Церковний календар, 30 вересня. Священномученик Григорій, єпископ Великої

30 вересня 2026 р. 08:21

30 вересня 2026 р. 08:21

Завдяки своїй проповіді Євангелія, підкріпленій свідченням власного життя, Григорій домігся того, що Вірменія стала першою країною у світі, котра 301 р. офіційно прийняла християнство як державну релігію. Він став першим єпископом (католікосом) Вірменської Церкви, і хоч помер природною смертю в усамітненні, все ж багато вистраждав за Христа, тому його радше можна назвати ісповідником.

Походив Григорій з визначного перського роду. Його батько був учасником змови проти вірменського короля Хосрова І. Убивши останнього, він не зміг уникнути помсти, – прибічники правителя стратили його з цілою сім’єю. Григорія врятувала його годувальниця. Вона втекла з хлопчиком до Кесарії Каппадокійської, і тут Григорій прийняв християнство, зріс у вірі та створив сім’ю.

У нього народилося двоє синів Арістакес і Вртанез, також канонізовані Вірменською Церквою. Дружина Григорія Маріам за одними даними померла в ранньому віці, за іншими – подалася до монастиря. У всякому разі Григорій залишився сам і вступив на службу до спадкоємця убитого його батьком Хосрова І, вірменського царя Трдата ІІІ.

Дізнавшись, що Григорій є християнином, Трдат 287 р. вкинув його в каземати Арташату. Тут ісповідник просидів близько п’ятнадцяти років, підтримуваний ангелом та однією жінкою, котра регулярно приносила йому їжу. Тим часом Трдат, невпинно переслідуючи християн, збожеволів. Його сестрі Хосровітухт Бог об’явив, що зцілити царя зможе лише Григорій. Тож Трдат звільнив його з ув’язнення, зцілився, прийняв християнство з усією своєю родиною та зробив його державною релігією Великої Вірменії. На спомин про цю сторінку життя Григорія Вірменська Церква святкує празник Визволення з рову св. Григорія Просвітителя .

Церкви візантійської традиції на Вечірні 30 вересня так оспівують страждання святого та тріумф христової віри, який настав опісля: “Люті хвилі мук не похитнули душі твоєї, ні довготривале замкнення в похмурій темниці, куди вкинули тебе, страждальцю славний; але як світло зазорів ти знедоленим у темряві марноти – їх синами дня явив через купіль хрещення та краще і спасительне відродження і істинно Божественне нове життя, як ієрарх Богоприємний, всемудрий Григорію”.

А на Утрені Господня сила, яка діяла через Григорія, звеличується тропарем 6-ї пісні канону: “Як вепра зв’язавши, привів ти Трдата як ягня до Господа, того, що був як вовк лютий, нині спасенного через велике багатство благосердя Божого”.

Після хрещення Вірменії починає розвиватися культ місцевих святих, зокрема замучених Трдатом святих дів Ріпсіме та Гаяне з їхніми послідовницями. Одного разу молячись на могилі цих мучениць, Григорій Просвітитель отримав видіння. З неба зійшов Христос із золотим молотом в руці та у супроводі ангельського війська, вдарив ним по капищі у Вагаршапаті, і утворився вівтар. На цьому місці Григорій заклав, збудував та посвятив храм на честь Пресвятої Богородиці і назвав його Ечміадзин (дослівно “Зійшов Єдинородний”). Храм став центральною святинею вірмен, котрі двічі в році святкують празник на його честь.

Сам Григорій продовжував проповідувати Євангеліє на Кавказі та на землях поблизу Каспію. Призначивши свого сина Арістакеса єпископом Вірменії замість себе, Просвітитель відійшов в усамітнення у диких місцинах, віддавшись молитві й посту. Помер 326 р.

Його син Арістакес представляв Вірменію на І Вселенському Соборі в Нікеї. Сини і внуки св. Григорія Просвітителя також внесли свою лепту в поширення християнства. Вірменська Церква їх канонізувала та встановила свято на їхню честь. З роду Григорія походить також св. Саак Партев , перекладач Біблії вірменською мовою.

Мощі Просвітителя перенесли до Константинополя. У Х ст. Симеон Метафраст включив його постать у Житія святих. Відтоді його культ поширився по всьому християнському Сході, а згодом і на Заході, адже від XVI ст. мощі святого зберігалися в Неаполі. 2000 р. їх повернули Вірменії.

Окрім того, що завдяки св. Григорію Просвітителю християнство утвердилося у Вірменії, він також залишив проповіді, якими наводив на істину царя Трдата з його двором. Детальна увага до його життєпису та встановлення численних свят на честь св. Григорія вказують на його особливе місце у вірменському християнстві, а його місія Просвітителя першої християнської країни принесла святому славу як на Сході, так і на Заході.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ " Свята Літургійного року ".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.

##DONATE_TEXT_BLOCK##

Пізнавально