Церковний календар, 30 вересня. Святий Єронім

30 вересня 2026 р. 08:52

30 вересня 2026 р. 08:52

Народився Єронім у 40-х рр. IV ст. в Стридоні (Далмація). Освіту здобув у Римі, опанувавши риторику, латинську літературу та грецьку мову, зокрема навчаючись у відомого на той час вчителя Елія Доната. 366 р. охрестився. На певний час оселився у Аквілеї в Галлії, після чого почалися його мандрівки Сходом, ціллю яких було вивчення мов, здобуття богословських знань та переймання аскетичного досвіду пустельників.

Спершу подався до Антіохії. Тут Єронім познайомився і заприятелював з Григорієм Богословом . Певний час спілкувався з Аполінарієм Лаодикійським, однак згодом, коли той поставив під сумнів повноцінність людської природи в Ісусі Христі, Єронім став його опонентом у богословських диспутах щодо цього.

378 р. Єронім прийняв єрейські свячення. Він продовжував подорожувати. Жив у різних монастирях, які були водночас культурними і освітніми центрами. Тут він вивчав давньоєврейську і арамейську мови, поглиблював знання з грецької, робив перші переклади грецьких Отців Церкви латиною, розділяв з тамтешніми монахами спосіб їхнього життя. Побував у Єрусалимі, Вифлеємі, Константинополі. Окремою працею описав найвидатніші місця Святої Землі, щоб паломники, прибувши туди, легше могли серед них зорієнтуватися.

В Олександрії познайомився з такими видатними богословами, як Дідим Сліпець, Атанасій Олександрійський , а через працю останнього, присвячену св. Антонію Великому , заглибився в духовний досвід батька єгипетських пустельників. Пізніше з’явиться праця Єроніма “Життя монахів” про подвиги найвидатніших Отців пустелі.

Близько 383 р. Єронім повернувся до Риму. Став секретарем та радником Папи Дамасія І, і той запропонував йому зробити повний переклад латиною Нового Завіту та Книги Псалмів. Єронім успішно виконав поставлене завдання.

Коли 385 р. він продовжив свої мандри до Антіохії, Палестини та Олександрії, поступово з’явилися переклади і решти Книг Біблії. Усі разом вони становлять Вульгату, яка до сьогодні є офіційним латинським текстом Святого Письма у Католицькій Церкві. Перекладаючи Біблію, Єронім водночас пише передмови до її Книг та розгорнуті коментарі.

Коментуючи пророка Ісаю, Єронім особливу увагу приділяє текстам про оновлення усього сотвореного світу у Христі, де “лев, наче віл, буде їсти солому… Не будуть більше чинити зла, ані шкоди” (Іс. 65, 25). До цього додалася ще й історія, як святий у пустелі порятував лева, витягнувши скалку з його лапи, так що на іконах Єроніма зображають часто саме в товаристві цього звіра. Не кажучи вже про гори книг навколо, які підкреслюють основну харизму святого. Також можна побачити на іконах сюжет, як він перед розп’яттям чи перед людським черепом роздумує про вічність.

Здобутий досвід монашого життя Єронім втілив у заснування свого монастиря у Вифлеємі, будучи переконаним, що перш, ніж віддалятися на самоту, подвижнику слід навчитися жити у спільноті. Гимн Утрені на його честь так оспівує цей період життя святого: “Бажанню вірний жити в самотині осів в яскині, де Ісус родився, тримав постійно тіло в умертвінні, щоб Отцеві в дар зложити”.

Єронім також брав участь у подоланні різних тогочасних єресей, що спонукало його писати богословські трактати на їх спростування. Крім вже згаданого аполінаризму, він виступав проти Пелагія, котрий стверджував, що для спасіння людині не потрібна Божа благодать, а лише власні зусилля. Так вийшов догматичний твір Єроніма “Проти пелагіан”. Його завзятість у боротьбі з єресями гимн Утрені 30 вересня прочитує в уже згаданому образі лева: “Ворожі напади корив в своїх промовах, до лева гнівного подібний”.

Помер Єронім близько 420 р., залишивши по собі багату творчу спадщину з біблійних коментарів, листів, проповідей, історичних та догматично-полемічних трактатів. Його особливий інтерес до Святого Письма зумовлений не так літературними, лінгвістичними чи історичними вподобаннями, як вмінням віднайти у ньому зв’язок із живим Христом. Тому й звучить радикально, однак правдиво один із найвідоміших висловів св. Єроніма: “Хто не знає Святого Письма, не знає Христа”. А молитва дня його пам’яті просить для вірних такої ж любові та ревності у пізнанні Божого слова на шляху до осягнення вічного життя: “Боже, Ти дав святому Єроніму, пресвітеру, живу і палку любов до Святого Письма; вчини, щоб Твій народ досита живився Твоїм словом і знайшов у ньому джерело життя”.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ " Свята Літургійного року ".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.

##DONATE_TEXT_BLOCK##

Пізнавально