Литовська архиєпархія Московського Патріархату занепокоєна потенційними змінами до законодавства

19 жовтня 2026 р. 09:09

19 жовтня 2026 р. 09:09

Засідання було присвячене двом законопроектам, внесеним до парламентського розгляду депутатами, які представляють фракцію «Союзу Вітчизни — християнські демократи Литви».

Як зазначено в прес-релізі парламентарів, проектом поправок до Закону про релігійні громади та об’єднання пропонується встановити, що релігійні громади та об’єднання не зможуть отримати статус традиційної релігійної громади чи об’єднання або інше державне визнання, якщо їхні адміністративні центри пов’язані з суб’єктами, які застосовують міжнародні санкції або встановлені законами Литви обмежувальні заходи, або їхня діяльність становить загрозу державній безпеці чи громадському порядку.

«Йдеться не просто про чергову атаку на нашу Церкву, а про далекосяжні плани щодо вилучення у Литовської Православної Церкви історичних православних храмів, зокрема Свято-Духовського монастиря, Пречистенського кафедрального собору, Миколаївську та П’ятницьку церкви у Вільнюсі, а також Успенську церкву у Вевісі», — повідомляють на офіційному сайті архиєпархії.

Інша, на їх думку, мета законодавчої ініціативи — щоб усіх православних Литви представляв лише Константинопольський Патріархат. «Також створюються передумови для виключення Литовської Православної Церкви з числа традиційних релігійних громад Литви у зв’язку з уявною загрозою національній безпеці. При цьому достовірних фактів і доказів такої загрози не існує», — запевняють в ЛПЦ.

Рада висловила найглибше занепокоєння, тривогу та рішучий протест у зв’язку з цими законодавчими ініціативами, які, на думку членів Ради, є порушенням конституційних норм і прав віруючих. Було зазначено, що подібні дії можуть призвести до непотрібного й небезпечного релігійного протистояння. Рада наголосила на важливості збереження релігійного миру в литовському суспільстві, до чого представники Литовської Православної Церкви неодноразово закликали.

«Під час засідання Рада розглянула ситуацію, що склалася, та можливі заходи щодо захисту конституційних прав Литовської Православної Церкви та її віруючих. У цих тривожних обставинах Рада підтримала заклик митрополита Віленського та Литовського Інокентія до посиленої молитви», — зазначається на сайті ЛПЦ.

Нагадаємо, 14 жовтня на пресконференції у Вільнюсі було презентовано міжнародне аналітичне дослідження «Використання релігії як інструменту впливу та загрози безпеці Литви та Європи в контексті російської військової агресії».

Колишня прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте, яка брала участь у пресконференції, наголосила, що структури Московського Патріархату в країні зберігають залежність від рішень, які ухвалюються в Москві.

«Рішення про те, що відбувається в Литві, хто призначається на посади, хто керуватиме і так далі, ухвалюються не самостійно. Ці рішення значною мірою залежать від Москви», — заявила Шимоніте .

26 квітня 2026 року у Вільнюсі в Пречистенському кафедральному соборі Литовська православна єпархія Московського Патріархату провела міжнародну конференцію, присвячену 680-річчю храму та історії православ’я в Литві. Попри те, що організатори заявляли про науково-богословський характер заходу, склад запрошених доповідачів викликав питання у литовських журналістів та експертів — серед них були особи, які раніше відзначилися поширенням проросійських наративів.

Особливо увагу викликала участь представника Московського Патріархату при Антіохійському Патріархаті архимандрита Філіп Васильцева, який також «прославився» в ЄС. Він як представник МП пропрацював у різних країнах і у кожній залишив помітний слід. У Болгарії його діяльність спричинила скандал через порушенням ним законодавства. Місцеві журналісти при нагоді представили його діяльність . Вони, зокрема, зазначали, що він співпрацює з Імператорським православним палестинським товариством — структурою, яку очолює колишній глава ФСБ і колишній прем'єр Росії Сергій Степашин.

Раніше міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що влада має обмежити діяльність російських спецслужб у Православній Церкві країни.

Заяву Будріс оприлюднив після того, як литовські спецслужби опублікували оцінку національних загроз, в якій йдеться про те, що Православна архиєпархія Вільнюса залишається залежною від Московського Патріархату, попри публічну заяву про бажання отримати більшу автономію.

«Ми повинні запобігати діяльності російських спецслужб у цій організації. Якби це була компанія, яка прагне інвестувати в стратегічний сектор, ми б перевірили, чи відповідає вона інтересам національної безпеки. Через її зв'язки з російськими службами та прямий вплив їй не було б дозволено володіти активами поблизу наших стратегічних об'єктів», – зазначив литовський міністр.

У 2025 році литовські соціологи оприлюднили результати дослідження, як Російська Православна Церква в Литві з початку повномасштабної війни Росії в Україні адаптує свій імідж до нових реалій. Зокрема, вони констатували, що після 2022 року РПЦ в Литві зіткнулася з кризою легітимності і почала змінювати свою публічну риторику. За їх словами, зовні єпархія дистанціювалася від Москви, але інституційно залишилася в логіці Московського Патріархату.

Очільник Віленсько-Литовської архиєпархії митрополит Інокентій зробив публічну заяву про те, що його позиція не збігається з позицією Патріарха Кирила щодо війни в Україні, але він також заявив, що розривати зв'язок з ним не буде. Після цієї заяви, як зауважують соціологи, було покарано кількох священнослужителів архиєпархії, які засудили війну. Соціологи вважають , що це «були репресії проти інакомислення в цій єпархії».

Пізнавально