Міжнародні правозахисники оприлюднили звіт про переслідування та катування духовенства і вірян російськими окупантами

12 листопада 2026 р. 09:24

12 листопада 2026 р. 09:24

Дослідники зібрали свідчення священиків і релігійних діячів, які пережили полон і насильство з боку російських військових та окупаційної адміністрації, повідомляє Радіо Свобода .

Отець Ігор Новосільський розповів, що під час окупації Херсонщини його викрали з території церкви, тримали в неволі 262 дні та катували. За його словами, під час допитів російські силовики цікавилися, чи згадував він Патріарха Кирила, якою мовою правив Службу та чи молився за Збройні сили України.

«Струм, шокери, пістолет до скроні, моральний тиск – то зламається кожен, якою б сильною не була людина», – розповів отець Ігор Новосільський.

Після полону священик проходив реабілітацію, однак, як він каже, наслідки пережитого досі не минули. Його храм на Херсонщині пограбували й спалили, а будинок зруйновано.

У звіті IPHR йдеться не лише про Ігоря Новосільського.

Правозахисники також опитали капелана Василя Вирозуба та отця Сергія Чудиновича, які зазнали арештів і тортур у російському полоні. За їхніми свідченнями, окупанти застосовували фізичне, психологічне та сексуалізоване насильство.

Дмитро Афанасьєв, документатор воєнних злочинів IPHR, зазначив, що після обшуків і допитів священнослужителі часто потрапляли в місця несвободи, де їх змушували читати «останню молитву» вголос і піддавали жорстокому поводженню.

«Після обшуків, перших допитів найчастіше священнослужителі, релігійні діячі потрапляли в місця неволі. На стінах багатьох камер задокументовані написи молитов. Колективна молитва була одним із варіантів психологічної витримки. У неволі змушували людей читати останню молитву вголос, застосовували фізичне насильство, моральне, сексуальне у місцях утримання», – каже Дмитро Афанасьєв.

У звіті також згадується практика відспівування живих людей. Роман Назаренко, директор Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету, назвав це «екзистенційним проявом зла».

Автори звіту наголошують, що дії Росії на окупованих територіях мають ознаки воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Юристка Анастасія Донець підкреслила, що для індивідуальної кримінальної відповідальності потрібне подальше розслідування, однак уже задокументовані факти свідчать про цілеспрямований тиск на українську релігійну ідентичність.

За її словами, знищення релігійних лідерів – це спосіб зруйнувати громаду і позбавити людей духовного та суспільного опору. Саме тому, наголошують правозахисники, переслідування священиків і вірян слід розглядати ширше, ніж просто обмеження свободи віросповідання.

Окремо у звіті згадується, що російська адміністрація на окупованих територіях фактично заборонила діяльність більшості релігійних громад, окрім лояльних парафій, підпорядкованих Російській Православній Церкві. На думку дослідників, це є спробою встановити повний контроль над релігійним життям.

Правозахисники зазначають, що реальні масштаби переслідувань є більшими, ніж ті, які вже вдалося задокументувати. Частина постраждалих досі не готова говорити через пережиту травму, страх повторного переслідування та відсутність безпечних механізмів фіксації злочинів.

Пізнавально