Привабливість гарантій безпеки для України, подібних до статті 5 НАТО, є оманливою — The Hill

29 серпня 2025 р. 11:46

29 серпня 2025 р. 11:46

Є причина, чому Кремль не хоче, щоб американські військові або сили НАТО були присутні на території України як гарантія безпеки. Це тому, що вони значно обмежили б майбутні військові операції Росії проти Києва.

Вже тільки з цієї причини присутність західних військових на землі є єдиною реальною гарантією безпеки (окрім вступу до НАТО), яка може забезпечити відданість союзників українському суверенітету та стримати подальшу агресію Москви.

Як минулого тижня заявив у Києві генеральний секретар НАТО Марк Рютте: "Гарантії для України мають бути такими, щоб Путін, сидячи в Москві, навіть не подумав знову атакувати Україну". Для цього потрібна реальна участь, а не підтримка з боку глядачів. Присутність військ на землі — це єдиний стримуючий фактор, який Росія сприйме серйозно. Непохитна відмова Москви від цієї пропозиції є достатнім доказом цього, зазначають Джонатан Світ і Марк Тот, оглядачі в газеті The Hill.

Росія не має права голосу. Присутність іноземних військ на українській землі була б суттєвою поступкою, нав’язаною Москві, попри слова віцепрезидента Джей Ді Венса. Америка та Європа повинні стати справжніми захисниками для України.

Білий дім і Брюссель мають визнати, що мета Росії — систематичне й повне знищення України та викорінення її культури. Усі вимоги та так звані поступки Путіна спрямовані на досягнення саме цього результату. Кремль створює умови для майбутніх операцій, усуваючи перепони. Досить лише згадати дії Росії під час війни в Чечні, щоб зрозуміти її справжню тактику.

Україна засвоїла урок із проваленого Будапештського меморандуму 1994 року: гарантії безпеки, не закріплені в юридично обов’язковому договорі з чіткими і непорушними зобов’язаннями, не варті паперу, на якому вони написані.

Зараз Україні запропоновано гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, в рамках зусиль, спрямованих на те, щоб заохотити президента Володимира Зеленського розглянути можливість укладення мирної угоди з Росією. Оглядачі зазначають, що проблема полягає в тому, що ніхто не знає, як саме виглядатимуть гарантії безпеки, подібні до статті 5.

Стаття 5 НАТО визначає, що "збройний напад на одного чи кількох [членів НАТО] у Європі або Північній Америці розглядатиметься як напад на них усіх". Відповідно, члени Альянсу погоджуються, що "у разі такого збройного нападу кожен з них, реалізуючи право на індивідуальну чи колективну самооборону, визнане статтею 51 Статуту ООН, надасть допомогу стороні або сторонам".

Як НАТО може це зробити без присутності військових на місцях — ось у чому головне (і дуже непросте) питання.

Минулого тижня прем’єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала варіант гарантії безпеки для України у форматі "НАТО-лайт" — зобов’язуючи союзників Києва за двосторонніми угодами "протягом 24 годин ухвалювати рішення про надання військової підтримки Україні у разі повторної атаки з боку Росії". Мелоні описує цю пропозицію як "пункт колективної оборони на зразок НАТО, який не передбачає фактичного членства в Альянсі".

Оглядачі вважають, що це легше сказати, ніж зробити. Коли в лютому 2022 року Росія вторглася в Україну, вона зробила це, задіявши 190 тисяч військовослужбовців, які рухалися з різних напрямків. Яка кількість військ була б необхідна для захисту України? Хто б планував, координував і синхронізував оборону? Чи була б Україна розділена на зони, за оборону яких відповідала б кожна країна-учасниця, як це було з поділом Берліна після Другої світової війни?

Як нещодавно сказав Рютте в інтерв'ю Fox News, "всі деталі мають бути ретельно опрацьовані". Але ким? Верховний командувач НАТО в Європі, який керує Оперативним командуванням союзників НАТО, — це американський генерал, який одночасно очолює Європейське командування США. За замовчуванням, США залишатимуться лідером у цьому процесі.

Рішення про надання військової підтримки Україні має ухвалюватися до атаки Росії, а не через 24 години після неї. Потрібно створити оборону  з підготовленими оборонними позиціями та заздалегідь розміщеними боєприпасами для ведення бойових дій. Країни НАТО, які надають військові сили, мали б тримати підрозділи у постійній бойовій готовності вздовж українського кордону або з військових баз на території України.

"Без військ на землі рішення про захист України через 24 години після нападу Росії вже не буде захистом, а лише спробою вступити в контакт. Попередньою умовою має бути перевага в повітрі, тобто бойові повітряні патрулі, подібні до місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії, що забезпечують протиповітряну оборону та безпосередню повітряну підтримку наземних сил", — стверджують Світ й Тот.

Питань виникає безліч. Чи зможуть країни НАТО самостійно ухвалити рішення протягом 24 годин безпосередньо вступити у боротьбу з російськими сухопутними силами? І чи зможуть вони вчасно відреагувати? Відповідь, швидше за все, — ні. Складне, але правильне рішення має бути ухвалене до другого російського вторгнення, інакше під час його здійснення буде прийняте легке, але неправильне рішення.

Хоч Трамп заявив, що США не направлятимуть війська на землю, Пентагон повідомив, що "готовий надати стратегічні можливості, включно з розвідкою, спостереженням, засобами командування та управління, а також силами ППО, щоб забезпечити будь-яке європейське розгортання наземних сил".

Але для цього потрібен план. Поки Брюссель намагається розробити цей план, Росія продовжує бомбардувати українські міста балістичними ракетами й дронами, одночасно поступово просуваючись вглиб України.

"Мир в Україні не можна досягти дешево. Привабливість гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО, є оманливою. Захід повинен змусити Путіна припинити атаки — а це означає, що потрібно дійсно щось робити, а не поступатися російським вимогам. Єдиний реальний спосіб змінити розрахунки Путіна щодо витрат — це застосувати санкції та надати Україні зброю, необхідну для перемоги", — підсумували оглядачі.

Згідно з даними джерела ZN.UA, США озвучили два варіанти гарантій безпеки для України: перший — це прототип статті 5 Вашингтонського договору, а другий — посилення української армії. Та обидва сценарії розчарували Європу . Детальніше про це читайте у матеріалі журналіста-міжнародника Володимира Кіма "Між статтею 5 і "дикобразом": Захід шукає "гарантії" безпеки для України" на ZN.UA.

Політика