Тіньові пункти незламності

03 січня 2026 р. 08:59

03 січня 2026 р. 08:59

Держава Україна перебуває у надзвичайно складній ситуації. Серед викликів, які гостро стоять на порядку денному, є очевидний дефіцит у фінансуванні армії цього року. Затвердження нової програми МВФ, яка відкриває дорогу для отримання куди більших обсягів фінансування від міжнародних партнерів, тепер прямо залежить від зміни умов спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.

Міністерством фінансів уже оприлюднено законопроєкт , яким передбачається обов’язкова реєстрація з 2027 року платниками ПДВ для ФОПів, річний оборот яких перевищує 1 млн грн. Цей крок є вкрай непопулярним, однак заради справедливості слід додати, що податки є одвічно непопулярною темою у суспільстві. На прогалини у «спрощенці» роками не звертали уваги. Великі гравці, маскуючись під малий бізнес, займалися податковою оптимізацією. Навіть повномасштабна війна та значна необхідність у фінансуванні потреб армії не зупинили цього процесу. Обсяги оптимізації щороку зростають.

Підвищення податкового навантаження для населення та білого бізнесу є вимушеним кроком для фінансування армії. Однак паралельно держава насправді повинна активізувати зусилля у сфері боротьби з вічною проблемою — тіньовою економікою . Достеменно її точний розмір виявити доволі складно, проте порядок цифр зрозумілий. Дослідження авторитетних науковців у сфері оцінювання розміру тіньової економіки Леандро Медіни та Фрідріха Шнайдера вказує, що середнє значення частки тіньової економіки за 1991–2015 роки в Україні становило 44,9%. Очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що наразі близько половини української економіки перебуває у «тіні». Керівник Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський наводить факти, що повна детінізація може додати 1 трлн грн податкових надходжень до бюджету.

Важко не погодитися з позицією Костянтина Швабія, який констатує , що одним із найбільш тіньових в Україні залишається ринок підакцизної продукції. Керівник БЕБ зазначає , що контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами призводять до бюджетних втрат близько 50 млрд грн щороку. Цих грошей достатньо для виробництва понад 4 тис. морських дронів Sea Baby, які є ефективними на полі бою та вражають навіть підводні човни, або ж понад 6 тис. дронів-камікадзе великої дальності «Лютий». Згадані дрони демонструють спроможність України накладати «пекельні санкції» на нафтопереробну галузь держави-агресорки.

Систематичні удари по українській енергетичній інфраструктурі призвели до масових блекаутів по всій країні. Водночас у часи відключень електрики особливо помітними стали « тіньові пункти незламності» . Це точки реалізації нелегальних тютюнових і нікотиновмісних виробів.

На цьому тлі особливо вирізняються пункти продажу електронних сигарет (е-сигарет) і рідин, що у них використовуються. Яскраві вивіски та підсвітки, розташування у людних місцях — у центральній частині населених пунктів; у торговельних центрах; біля станцій метро тощо. Все це має привернути додаткову увагу органів контролю до цієї проблеми. Адже нелегальні гравці діють відкрито і нічого не бояться. Певно, тіньові ділки знайшли «дах» з боку контролюючих органів, як і інші представники нелегального виробництва та торгівлі підакцизною продукцією. Важливо розуміти, що без такого кураторства багатомільярдні бюджетні втрати не можуть залишатися непоміченими. Наприклад, у Малайзії ліквідовано один із синдикатів, який опікувався контрабандою е-сигарет у аеропорту Куала-Лумпур. За підсумками розслідування, було заарештовано 14 осіб, з яких шість — працівники митної служби. В Україні навіть при виявленні нелегальних роздрібних мереж чи виробництв підакцизних товарів ми не бачимо підозр органам контролю, які були дотичні до протизаконних схем.

За оцінками Kantar, нелегальний ринок електронних сигарет в Україні становить 93,6% . Це збігається з показниками тіньового ринку електронних сигарет, що наведені у дослідженні . Причинами тотальної тінізації цього ринку стали відсутність належного регулювання на етапі його становлення, а потім у липні 2023 року — запровадження жорстких заборон. З 11 липня 2023-го в Україні діє заборона на виробництво та імпорт, а з 11 липня 2024 року — повна заборона на продаж рідин із смако-ароматичними добавками (їх вживає переважна більшість вейперів), яка ухвалювалася з метою прибрати ароматизовану продукцію з ринку . Внаслідок недостатнього розвитку інституцій фактично ця заборона не виконується , ароматизовані електронні сигарети залишаються найбільш популярними серед споживачів.

Частка споживачів електронних сигарет в Україні суттєво зросла після заборони, про це свідчать дані соціологічного опитування Всесвітньої організації охорони здоров’я. Якщо у квітні 2023 року споживачами е-сигарет в Україні були 3,3% від загальної кількості дорослого населення, то у жовтні 2024-го цей показник збільшився до 5,3%! Схожа ситуація спостерігалась і у країнах ЄС. Наприклад, Естонія також заборонила ароматизовані вейпи, і це не привело до зниження поширеності їхнього вживання. Ба більше, фіксується подальше зростання цього показника, а поширеність вживання е-сигарет серед молоді до 24 років стала вищою, ніж традиційних сигарет. Це відбувається внаслідок нелегального постачання забороненої продукції. Тому подальше запровадження заборон без розвитку інституцій є контрпродуктивним для держави, адже при цьому лише вимиваються податки для фінансування армії.

Споживачу пропонують спеціальний конструктор рідини «самозаміс» . Особа, яка використовує електронні сигарети, може самостійно вибрати складові для приготування ароматизованої суміші для вейпу на свій смак. Доступними є: база для приготування рідини із вмістом нікотину; широкий перелік популярних ароматизаторів, які можна міксувати; аромабустери; гліцерин; підсилювачі; тара для змішування тощо.

Пропозиція таких товарів є вікном можливостей для споживачів вейпів. Крім інтернет-сайтів, компоненти рідин, що використовуються в е-сигаретах « збери все сам » , часто продаються в спеціалізованих магазинах, кіосках і на АЗС. За повідомленнями органів влади, для розповсюдження заборонених електронних сигарет і рідин до них використовують спеціально створені телеграм-канали. Комунікація за допомогою чат-бота дає можливість зробити замовлення, які пересилаються з використанням послуг поштових операторів.

2025 року бюджетна система України недорахувалася понад 7,5 млрд грн податкових надходжень від існування нелегального ринку е-сигарет. Якщо кардинально не змінити підходів до протидії цьому явищу, то втрати у наступних бюджетних періодах лише збільшуватимуться.

Згідно з нещодавно оприлюдненими даними Kantar, тіньовий ринок сигарет також демонструє тенденцію до свого зростання, його частка у жовтні 2025 року збільшилася до 17,8% порівняно із 12,6% у жовтні 2024-го. Нелегальний ринок сигарет призвів до бюджетних втрат в обсязі 26,5 млрд грн 2025 року. Отже, cумарно внаслідок існування тіньового ринку тютюнової та нікотиновмісної продукції держава втратила торік 34 млрд грн.

Для протидії «тіньовим пунктам незламності» необхідно:

• підвищити інституційну спроможність органів контролю та правоохоронних органів у сфері протидії нелегальному ринку підакцизних товарів. Додаткове виділення ресурсу для БЕБ у бюджеті 2026 року вселяє певний оптимізм щодо посилення результативності боротьби з тіньовою економікою;
• вирішити проблему вільного доступу до «самозамісу» для електронних сигарет;
• підвищити координацію зусиль БЕБ, Державної податкової служби, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та місцевої влади у сфері ідентифікації та зупинення нелегальних виробництв і торгівлі сигаретами і продукцією вейпінгу;
• виявляти і досліджувати канали постачання нелегальної підакцизної продукції від точок роздрібного продажу до суб’єктів дистрибуції і в кінцевому підсумку — до нелегальних виробників;
• активізувати процес реформи митниці та посилити результативність її роботи , що своєю чергою потребує додаткового технічного оснащення стаціонарними і мобільними рентгенівськими сканерами і системами інтелектуального відеоконтролю;
• посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконний обіг підакцизних товарів . Адекватна відповідальність за вчинені правопорушення слугуватиме дієвим запобіжником від їхнього повторення у майбутньому.

Втрачені для держави мільярди у вигляді податків осідають у руках тіньових ділків і схемщиків, а частина цього ресурсу спрямовується у корупційну годівничку для подальшого функціонування тіньової економіки. Доречно згадати, що саме корупція ускладнює євроінтеграційні прагнення України та є перешкодою у довгих перемовинах щодо виділення кредитів навіть в екстраординарних умовах повномасштабної війни.

Нобелівський лауреат з економіки Джеймс Робінсон зауважує , що суспільства, в яких присутнє часткове толерування корупції, а несплата податків вважається механізмом збереження фінансових ресурсів у домогосподарствах, щодня стикаються із нерозвиненими інституціями. В результаті законодавство працює лише на папері, а суспільства позбавлені цивілізованого майбутнього. Боротьба з тіньовою економікою має бути топ-пріоритетом державної політики.

Політика