Референдум не може підмінити відповідальність президента, які б мотиви його проведення не були – Магера

19 січня 2026 р. 17:53

19 січня 2026 р. 17:53

В Україні сьогодні склалася ситуація, для якої немає готових конституційних сценаріїв. Конституція України не описує реальність, у якій опинилися українці, і не повинна цього робити. Основний закон не містить «воєнного плану миру», так само як не передбачає готових рецептів ухвалення рішень у моменті цивілізаційного зламу. Саме тому відповідальність за такі рішення не може бути механічно розподілена або перекладена — ані на народ, ані на референдум, ані на абстрактну «волю більшості», у статті « Референдум про мир»: чи може влада спертися на волю народу » пише експерт Центру політико-правових реформ та ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера .

« Згідно з Конституцією України, міжнародні договори укладає президент, а Верховна Рада надає згоду на їх обов’язковість . Це — не технічна деталь, а принципова логіка відповідальності: держава делегує складні, потенційно фатальні рішення обраним інституціям, а не виносить їх за межі правового поля . Апеляція до думки народу в цій ситуації може мати різну мотивацію. Вона може бути спробою розділити моральний тягар рішення. Може — щирим пошуком суспільного консенсусу. А може — реакцією на внутрішню кризу довіри до інституцій, які сьогодні перебувають у стані корупційного та управлінського виснаження», – пише автор.

Та незалежно від мотиву, як додає Магера, референдум не може підмінити відповідальність . Тим паче він не може зробити її легальною там, де Конституція не дозволяє . Корупційні скандали, залежність частини політичних рішень від неформальних впливів, втрата суб’єктності — все це, наголошує Магера, знижує спроможність влади діяти як єдине ціле.

«Але на цьому тлі президент залишається фігурою, яка, попри всі застереження, порівняно з парламентом та урядом і з огляду на статус Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України зберігає під час війни вищий рівень суспільної довіри , що підтверджується соціологією. І саме це робить питання відповідальності ще гострішим . У таких умовах реальне лідерство полягає не в тому, щоб передати рішення зовнішньому механізму — навіть під гаслом народовладдя, — а в тому, щоб узяти його на себе в межах Конституції . З урахуванням суспільних настроїв, із відкритим поясненням логіки дій, із політичною та моральною відповідальністю за наслідки. Але без підміни правових процедур плебісцитарними імітаціями», – додає автор.

Магера наголошує: народовладдя під час війни – це не голосування «за» чи «проти» складних міжнародних рішень. Це довіра до інституцій, що діють у межах Конституції, а також готовність цих інституцій відповідати за свої рішення .

«Усе інше — навіть якщо виглядає демократично — створює ризик не єдності, а розламу», – додає експерт.

Нагадаємо, Андрій Магера пояснив, чому формулювання «референдум» про мир юридично є фікцією . І проблема не лише у формулюванні, в цілому у логіці влади щодо питання укладення миру спертися на волю народу. Водночас експерт розповів, що саме в контексті референдумів дозволяє українська Конституція .

Політика