Галактики розпадаються на частини й відроджуються у зірках: «Чандра» зробила вражаючі знімки

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

26 вересня 2026 р. 06:39

26 вересня 2026 р. 06:39

Обсерваторія NASA «Чандра» зробила серію знімків, які показують галактики на різних етапах їхнього життя. Ці зображення поєднали десятки років спостережень обсерваторії з даними телескопів «Джеймс Вебб», «Габбл», Swift, NuSTAR та інших обсерваторій на Землі й у космосі, повідомляє SciTechDaily .

Астрономи поділяють галактики на спіральні, еліптичні та неправильні. Спіральні галактики, такі як Чумацький Шлях, мають спіральні рукави, що відходять від їхнього центру. У еліптичних же, як правило, містяться старіші зірки, і вони часто несуть у собі відбиток минулих злиття. У галактик неправильної форми немає єдиної визначальної структури, вони можуть відображати зіткнення, інтенсивне зореутворення або інші руйнівні події.

У видимому світлі видно газ і пил, але рентгенівські спостереження відображають набагато більш приховані процеси. «Чандра» може побачити газ, розігрітий до мільйонів градусів, компактні зоряні залишки, продукти вибухів зірок та речовину, що отримує енергію від зростаючих надмасивних чорних дір. Ці явища відіграють важливу роль у формуванні галактик та поширенні хімічних елементів у космічному просторі. Вибухи зірок і потужні потоки речовини розсіюють матерію, яка з часом може увійти до складу нових зірок, планет, атмосфер і живих організмів.

NASA/CXC/SAO

Галактики, які спостерігаються «плашмя», наприклад Messier 33 і NGC 3938, дають змогу роздивитися їхні спіральні рукави. У цих структурах зосереджені активні зоряні системи, області інтенсивного зореутворення та залишки потужних космічних вибухів.

NGC 1672 та NGC 1385 належать до іншого класу — спіральних галактик з перемичкою. Їхні витягнуті центральні структури, що складаються із зірок, газу та пилу, здатні спрямовувати речовину до внутрішніх областей галактики, забезпечуючи «будівельний матеріал» для нових спалахів зореутворення.

Спостереження за галактиками з боку дозволяє побачити особливості, які важко розгледіти, дивлячись на галактику «з фронту». Наприклад, у NGC 4725 (галактика Кит) та Messier 82 (галактика Сигара) спостерігаються гігантські гало та надвітри, що складаються з газу, розігрітого до мільйонів градусів. Численні зоряні вибухи викинули цю речовину на тисячі світлових років у міжгалактичний простір, несучи з собою елементи, синтезовані в ході зоряної еволюції.

Раніше вчені оприлюднили знімок двох галактик, які переплітаються і зливаються в одну .