Мільйонні зарплати керівників на збиткових держпідприємствах: як вдається приховувати відсутність результатів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Мільйонні зарплати керівників на збиткових держпідприємствах: як вдається приховувати відсутність результатів

09 лютого 2026 р. 10:17

09 лютого 2026 р. 10:17

Левова частка державних підприємств України є збитковими, при цьому деякі з них не звітують, тобто результати їхньої діяльності не відображаються у статистиці. Журналісти вважають, що головна причина такої ситуації — мільйонні зарплати керівників. Про це йдеться у проєкті "Наша справа".

Так, станом на липень 2025 року в Україні було зареєстровано 1568 державних підприємств, з яких понад 60% не подали фінансову звітність за 2024 рік. Серед тих, хто відзвітував, 41% заявили про збитковість. Зокрема, 274 підприємства отримали сукупний збиток понад 6,5 млрд грн.

Деякі з підприємств, які не подали звітність, платять своїм керівникам величезні зарплати, зокрема:

колишній очільник "Нафтогазу" Олексій Чернишов — 25 млн грн у 2024 році;
чинний керівник компанії "Нафтогаз" Сергій Корецький — понад 26 млн грн;
гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський — понад 11 млн грн, при цьому збиток компанії склав 413 млн грн;
гендиректор аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський — 2,27 млн грн, при збитку підприємства понад 1,1 млрд грн.

Тобто керівники держкомпаній отримують мільйони зарплати без прив'язки до фінансових результатів.

Як писало ZN.UA , в Україні хронічно перебувають під тиском викликів, пов’язаних з ефективністю управління, прозорістю, держконтролем і відповідальністю перед суспільством. Наглядові ради ДП як ключові органи корпоративного управління мали б стати відповіддю якщо не на всі, то на більшість цих викликів. Але для цього вони самі повинні бути більш репрезентативними, професійними, незалежними і компетентними. Про це читайте у статті "Наглядові ради держкомпаній: як перетворити декорацію на реальний інструмент контролю".