Китай та Казахстан інвестують мільярди у «Серединний коридор» в обхід РФ

31 травня 2026 р. 12:41

31 травня 2026 р. 12:41

Російська Федерація стрімко втрачає статус головного сухопутного мосту між Сходом та Заходом. Китай та Казахстан активізували стратегічне співробітництво для масштабування Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, відомого як «Серединний коридор». Цей шлях пролягає через території Казахстану, акваторію Каспійського моря, Азербайджан, Грузію та Туреччину, повністю оминаючи російські кордони. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України .

Загальна протяжність «Серединного коридору» перевищує 4 250 км, а його найдовший сухопутний відрізок пролягає саме казахстанською територією. З технічного погляду ця логістична артерія є набагато складнішою за транзит через Росію, оскільки вона вимагає комбінації залізничного транспорту, морських поромних переправ, розгалуженої портової інфраструктури та багаторазового митного оформлення між різними державами.

Проте Пекін та Астана свідомо йдуть на ці капіталовкладення. Головними рушійними силами проєкту стали глибока токсичність та підсанкційність РФ, що створює постійні юридичні й фінансові ризики для міжнародних компаній, ненадійність Москви як передбачуваного транзитного партнера та прагнення Китаю диверсифікувати поставки та скоротити залежність від традиційних морських маршрутів, які зараз потерпають від нестабільності.

Для перетворення Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту на повноцінного конкурента російським залізницям державна компанія «Казахстанські залізниці» (KTZ) розгорнула безпрецедентну модернізацію. До 2030 року в оновлення залізничної, термінальної та портової інфраструктури планується вкласти близько $10 млрд.

Масштабний етап робіт припадає на поточний 2026 рік. Заплановано будівництво 900 км нових залізничних колій. Зокрема, стартували роботи на 300-кілометровій ділянці Аягоз – Бахти, яка стане вже третім залізничним переходом на кордоні між Казахстаном та Китаєм. Це збільшить пропускну здатність напрямку з 55 млн до 100 млн тонн на рік до кінця десятиліття. Щоб ліквідувати затори на воді, KTZ інвестує понад $100 млн у закупівлю шести нових вантажних суден. Вони курсуватимуть у Каспійському морі між портами Актау, Курик та Баку.

Для фінансування цих амбітних планів КТZ у 2026 році готує первинне публічне розміщення акцій (IPO). Очікується, що лістинг компанії відбудеться на провідних світових майданчиках у Лондоні та Гонконзі, а також на внутрішньому ринку Казахстану.

За даними профільної асоціації ТМТМ, обсяги вантажопотоку в обхід Росії демонструють стабільну динаміку: у 2023 році коридором транспортували 2,76 млн тонн, у 2024-му показник зріс до 4,48 млн тонн, а за підсумками 2025 року зафіксовано 4,12 млн тонн.

Лише за перший квартал 2026 року маршрутом пройшли близько 173 поїзди (кожен по 55 контейнерів). Річна ціль «Казахстанських залізниць» – забезпечити проходження 600 потягів, а вже у 2027 році інтенсивність планують наростити ще на 67%.

Нагадаємо, Росія методично перекриває схеми , через які малий бізнес досі рятував гроші від оподаткування: порогове значення доходу для сплати ПДВ різко знижено, схему закриття й повторної реєстрації заблоковано, а до 2027 року запрацює автоматичне відстеження банківських переказів.

Політика