Справа про нафтопродукти Курченка. Екснардеп Пашинський визнав вину і пішов на угоду з прокурором

08 червня 2026 р. 12:54

08 червня 2026 р. 12:54

Народний депутат чотирьох скликань, а нині голова Національної асоціації оборонної промисловості України (об’єднання нараховує 98 компаній) Сергій Пашинський уклав угоду про визнання винуватості у справі з махінацією нафтопродуктів бізнесмена-втікача Сергія Курченка. Про це йдеться у статті « Главкома » « Головний зброяр України здався антикорупційним органам ».

Експолітик визнав вину за фактами створення злочинної організації (ч. 1 статті 255 Кримінального кодексу) і зловживання службовим становищем, що спричинило  тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу). Саму ж угоду про визнання винуватості ще має затвердити Вищий антикорупційний суд.

4 червня Феміда планувала перейти до розгляду по суті обвинувального акту щодо Пашинського. Однак засідання, на яке прибув « Главком », з невідомих причин не відбулося. При цьому воно відображалося у розкладі засідань, що публікується у фоє антикорупційного суду.

Наступного дня, 5 червня на сайті «Судова влада України» у справі Пашинського раптово змінився статус. Лаконічний запис «Повернуто» означає, що суддя повернув прокурору обвинувальний акт та інші матеріали справи.

«Повернули, оскільки прокурор попросив. Рішення буде після 16 червня, бо суддя пішов у відпустку», – коротко прокоментував «Главкому» адвокат Пашинського Євген Грушовець.

У відповіді на запит «Главкома» Спеціалізована антикорупційна прокуратура конкретизувала: саме захист Пашинського ініціював угоду про визнання винуватості.

У рамках угоди з прокурором Пашинський «виторгував» для себе легшу статтю. Згідно з початковою підозрою, антикорупційні органи інкримінували екснардепу , окрім створення злочинної організації, привласнення чужого майна (ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу). Однак на етапі формування обвинувального акту ця кваліфікація безслідно зникла. А слідство вписало у справу «розмитий» злочин – зловживання службовим становищем, що спричинило  тяжкі наслідки» (ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу).

«Сергій Володимирович ніколи не визнав би вини за статтею 191 Кримінального кодексу. Він нічого не заробив ( на нафтопродуктах Курченка – «Главком» )… Тому перекваліфікація і поява угоди про визнання винуватості – це певний узгоджений сценарій», – розповів «Главкому» співбесідник, посвячений у цю справу.

Загалом, справа Пашинського складається з близько 200 томів. Досудове розслідування завершилося на початку 2025 року.

Злочин, який правоохоронці інкримінували Сергію Пашинському, припав на 2014 рік. Тоді після Революції гідності в Україні залишалося 100 тис. тонн нафтопродуктів, пов’язаних із «гаманцем» тодішнього режиму Сергієм Курченком, який нині перебуває у розшуку . У той період слідчі МВС оперативно відкрили кримінальне провадження, стверджуючи: нафтопродукти ввезено на територію України без належного митного оформлення, що потягнуло несплату податків. Далі включилися суди – арештували нафтопродукти Курченка, що зберігалися на Одеському нафтопереробному заводі, у вагонах на залізничних станціях «Одеса-Застава-1»  і «Одеса-Застава-2»; на територіях ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (Херсон) і нафтобазі ТОВ «Восток» (місто Васильків Київської області).

На початку березня 2014-го, за версією слідства , інтерес до арештованої продукції олігарха-утікача виник у бізнесмена-банкіра і земляка Пашинського Сергія Тищенка . Саме він нібито підбив Пашинського на вчинення злочину (на той час тимчасово виконувач обов’язків глави адміністрації президента) і вступив з ним у змову.

Слідчі стверджують: Сергій Пашинський разом із вищезгаданим підприємцем створили злочинну організацію, до якої увійшли на той час керівники державного підприємства «Укртранснафтопродукт», а також підлеглі приватних фірм Тищенка.

Крім того, орган досудового розслідування зафіксував своєрідний «сімейний підряд» у цій махінації. Ексдиректор ДП «Укртранснафтопродукт» Володимир Гаврилов ( нині підозрюваний ) попросив свою дружину Лідію Гаврилову, яка тоді керувала Державною фінансовою інспекцією ( обійняла цю посаду за квотою «Народного фронту», 12 номером від якого, до речі, до Верховної Ради VIII скликання зайшов і сам Сергій Пашинський) підшукати фахівців, які розбиралися б із впорядкуванням відомостей руху нафтопродуктів Курченка. На що Гаврилова запропонувала двом своїм спеціалістам перейти на роботу до «Укртранснафтопродукту». Таким чином, у січні 2015 року співробітники фінінспекції стали працівниками ДП «Укртранснафтопродукт», обійнявши посади провідного бухгалтера і юрисконсульта. Слідство каже, що цих осіб використали «у темну», без посвячення у справжні наміри злочинної організації.

«Держпідприємство ( «Укртранснафтопродукт», – «Главком» ) у повному обсязі реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Частково отримані за це кошти вивели на рахунки інших підконтрольних суб’єктів господарювання, у той час як до державного бюджету не надійшло жодної гривні», – так НАБУ описало завершальний етап розпорошення нафтопродуктів Курченка.

У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію на користь держави вищезгаданих нафтопродуктів та грошових коштів, отриманих від їх реалізації. Однак, за даними слідства, весь обсяг нафтопродуктів та всі виручені від їх реалізації кошти на той час вже були привласнені учасниками злочинної організації, де фігурували Пашинський, Тищенко та інші.

Політика