ЄС готує жорсткіші заходи проти Китаю через торговельні дисбаланси: які варіанти розглядаються — Politico

17 червня 2026 р. 10:24

17 червня 2026 р. 10:24

Лідери ЄС, які в четвер, 18 червня, збираються в Брюсселі, прибудуть на саміт із більш конфронтаційною позицією щодо Китаю , звинувачуючи Пекін у недобросовісних торговельних практиках, пише Politico .

“Наші торговельні відносини з Китаєм досягли точки, яка вимагає перезавантаження — не конфронтації, а відновлення балансу. Статус-кво є нестійким — ані в економічному, ані в політичному плані”, — заявив єврокомісар із питань торгівлі Марош Шефчович після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у понеділок, 15 червня.

Шефчович мав на увазі двосторонній торговельний дефіцит у товарообігу, який минулого року сягнув 360 млрд євро та продовжує зростати.

“Динаміка змінюється в бік рішучішої позиції. Але в таких питаннях диявол завжди ховається в деталях. Навіть якщо ми домовимося про напрямок руху на засіданні Ради ЄС, то постане питання, як це реалізувати — і саме тут все стає складним”, — зазначив один із дипломатів ЄС, коментуючи дебати в Брюсселі.

Зі зростанням занепокоєння щодо надлишкових виробничих потужностей Китаю Єврокомісія розпочала торговельні розслідування, запропонувала нові захисні інструменти та посилила тиск на Пекін для усунення ринкових викривлень. Китай відповідає тим самим, вживаючи заходів для витіснення іноземних конкурентів зі свого ринку.

Проте ЄС, імовірно, не піде на повномасштабну конфронтацію — наприклад, не застосує свою “торговельну базуку”, тобто Інструмент проти примусу (ACI). Уряди країн ЄС побоюються поставити під загрозу економіку та ще більше розлютити розчарованих виборців.

“Ми настільки вразливі, що нам важко застосовувати ці інструменти. Як можна застосувати ACI, якщо хтось може зупинити все ваше промислове виробництво?” — зазначив дипломат ЄС.

Слова та дії

Наразі Єврокомісія дотримується двовекторної стратегії: активізує діалог із Пекіном, водночас демонструючи готовність вжити заходів у разі потреби.

На початку цього місяця заступник міністра торгівлі Китаю Лін Цзі прибув до Брюсселя для проведення переговорів, щоб підготувати основу для зустрічі міністра торгівлі Ван Вентао та Шефчовича наприкінці червня.

За словами джерела Politico, переговори тривали кілька годин і були непростими. Лін поставив пряме запитання генеральній директорці Єврокомісії з питань енергетики Дітте Юул Йоргенсен про те, чи хоче ЄС розпочати торговельну війну. Юул Йоргенсен запевнила Ліна у відсутності таких намірів.

Засідання Ради ЄС у четвер надає європейським лідерам першу нагоду підбити підсумки після того, як наприкінці травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела стратегічну нараду. Хоча жодних рішень не очікується, переговори під час вечері в Брюсселі стануть вирішальним випробуванням на готовність лідерів ЄС до рішучіших дій.

Одним із варіантів є ширше застосування імпортних квот — захисних заходів для галузей, які найбільше постраждали від конкуренції з Китаєм, таких як хімічна промисловість та виробництво верстатів. Іншим варіантом є новий “інструмент диверсифікації”, який зобов’яже компанії у “чутливих галузях” закуповувати сировину щонайменше у трьох міжнародних постачальників.

Третім агресивнішим варіантом може стати інструмент боротьби з надлишковими виробничими потужностями, який фактично запровадив би масштабні мита проти Китаю. Досі ЄС утримувався від таких заходів, оскільки їх важко узгодити з правилами Світової організації торгівлі.

“Рівень згуртованості неухильно зростає. Зараз усім урядам ЄС зрозуміло, що сама промислова база Європи перебуває в небезпеці”, — зазначає колишній високопосадовець ЄС Гуннар Віганд, який наразі є науковим співробітником Німецького фонду Маршалла.

Жорсткіша позиція

Франція, Італія, Нідерланди, Литва та Польща підтримали програмний документ, у якому міститься заклик до ЄС зайняти жорсткішу позицію щодо партнерів, які застосовують недобросовісні торговельні практики.

Окрім заклику до ширшого застосування захисних заходів, у документі, ініційованому Францією, міститься пропозиція вжити заходів для запобігання ухиленню експортерів від сплати мит шляхом перенесення виробництва за кордон.

Німеччина традиційно остерігалася налаштовувати проти себе Пекін, зважаючи на економічну силу Китаю. Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, не називаючи Китай прямо, натякнув, що Берлін готовий до жорсткішого підходу в боротьбі з “практиками інших держав, які спотворюють торгівлю”.

“Я не хвилююся, що ми зрештою вживатимемо заходів. Ситуація настільки критична, що навіть німці починають усвідомлювати необхідність таких кроків”, — зазначив європейський дипломат.

Тим часом Китай зберігає повний контроль над постачанням рідкісноземельних елементів, які потрібні для виробництва всього — від високотехнологічних комп’ютерів до озброєння.

“Скільки ж насправді в нас є простору для маневру? Треба діяти дуже обережно, щоб не нашкодити галузям, які й так перебувають у скрутному становищі. У нас не так уже й багато простору”, — зазначив дипломат однієї з західноєвропейських країн.

FT повідомляла, що цього місяця Китай раптово скасував дві важливі дипломатичні зустрічі з ЄС на тлі загострення торговельної напруженості. Причин скасування зустрічей Пекін не назвав. Однак обидві сторони часто використовують цю тактику, щоб демонструвати незадоволення політикою одна одної.

NYT писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план " економічної фортеці ", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. Економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі поступаються місцем більш фрагментованій епосі.

Політика